Гарнич-Гарницький Євген Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарнич-Гарницький Євген Федорович

ГА́РНИЧ-ГАРНИ́ЦЬКИЙ Євген Федорович (29. 01(10. 02). 1862, Харків – 1919, Київ) – спортивний діяч. Син дворянина, професора хімії. Закін. Ун-т св. Володимира в Києві (1889). Започаткував розвиток важкої атлетики в Україні, заснувавши 1895 у Києві атлет. гурток (від 1899 – Атлет. т-во, від 1901 – Атлет. і гімнаст. т-во, від 1909 – Гімнаст. т-во «Сокіл»). Керував підготовкою І. Піддубного з франц. боротьби. Ініціював проведення першостей Пд.-Зх. краю 1908–16 з важкої атлетики, боротьби, гімнастики та ін. видів спорту, переможців нагороджували сріб. Кубком ім. Є. Гарнича-Гарницького. Входив до складу журі (як голова і член журі) чемпіонатів Росії 1897–1916. Чл. Київ. олімп. ком-ту, один із організаторів 1-ї Рос. олімпіади в Києві (1913). Чл. Всерос. спілки важкоатлетів (1912; від 1916 – заст. голови). Президент спорт. т-ва «Санітас» (1914). Обирався нач. гавані, віце-командором київ. яхт-клубу (засн. 1887 з його ініціативи).

Літ.: Драга В. Лікар Євген Гарнич-Гарницький – «Батько київської атлетики» // Олімп. арена. 2005. № 4.

В. В. Драга, С. Ю. Карамаш

Стаття оновлена: 2006