Гарріс Айвор - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарріс Айвор

ГА́РРІС Айвор (Harris Ivor; 27. 07. 1939, м. Бірмінґем, Велика Британія) – британський матеріалознавець. Д-р н. (1987), проф. (1988). Іноз. чл. НАНУ (2000). Закін. Бірмінґем. ун-т (1960), де й працює: від 1988 – проф., зав. каф. матеріалознавства, 1996–2001 – декан ф-ту металургії та матеріалознавства. Наук. дослідж. присвячені структурі, складу і фіз. властивостям різних сплавів, твердих розчинів та інтерметаліч. сполук, складу та росту монокристалів, взаємодії сплавів з воднем, отриманню магніт. матеріалів. Співпрацює з укр. вченими в галузі дослідж. воденьсорбцій. властивостей інтерметаліч. сполук, зокрема матеріалів для вироб-ва рідкіснозем. високоенергет. постійних магнітів. Чл. міжнар. редколегії ж. «Фізико-хімічна механіка матеріалів» Фіз.-мат. ін-ту НАНУ (Львів).

Пр.: Precipitate identification in Ti-doped YA103 single crystals // J. Crystal Growth. 1997. № 173; Investigation into the failure of dental magnets // Int. J. Prosthodontics. 1999. № 12(3); A Study of the constituent phases and magnetic properties of hydrogen-treated Sr hexaferrite during calcinations // J. Materials Science. 1999. № 34; High performance metal hydride alloys for rechargeable battery technology // Platinum Metals Revue. 1999. № 43(2); усі – співавт.

В. М. Палій

Стаття оновлена: 2006