Гартний Цішка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гартний Цішка

ГА́РТНИЙ Цішка (Гартны Цішка; справж. – Жилунович Дмитро Федорович; Жылуновіч Зміцер Хведаравіч; 23. 10(04. 11). 1887, м-ко Копиль, нині смт Мінської обл., Білорусь – 11. 04. 1937, м. Могильов, Білорусь) – білоруський письменник і громадський діяч. Акад. АН Білорус. РСР (1928). Чл. СП СРСР (1934). Закін. двокласне уч-ще у Копилі (1905). Брав участь у рев. подіях 1905– 07. У пошуках роботи об’їздив багато міст Білорусі, України, Литви і Латвії. Працював робітником у Петрограді (нині С.-Петербург). Після більшов. перевороту 1917 повернувся в Білорусь. Відомий як поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, критик і літературознавець. Літ. твори почав друкувати 1909, перша поет. збірка – «Песні» (1913). У наступ. зб. «Песні працы і змагання» (Берлін, 1922), «Урачыстасць» (Мінск, 1925) поряд з абстрактно-романт. патетикою помітне осмислення нового життя з його героями. Активно виступав і як прозаїк. Автор зб. оповідань «Трэскі на хвалях» (1924), «Прысады» (оповідання і п’єси, 1927), «Гаспадар» (1930), «Гоман зарніц» (1932), повістей «На новым месцы» (1930), «Зялёны шум» (1931), епіч. роману «Сокі цаліны» (кн. 1–4, 1922–30; усі – Мінськ) та ін. Написав драми «Хвалі жыцця» (1918), «Сацыялістка» (1924), «Дзве сілы» (1927) та ін. У зб. «Узгоркі і нізіны» (1928) уміщено дослідження творчості білорус. письменників; писав також статті про рос. і польс. письменників. 1928 Г. виступав у Харкові з доповіддю про білорус. літ-ру. У листопаді 1936 був заарешт. за звинуваченням у націоналізмі, ув’язнений, а згодом оголошений психічно хворим і переведений до Могильов. психлікарні, де і помер (за ін. даними – покінчив життя самогубством). 1955 частково, а 1988 повністю реабілітований (посмертно). Укр. мовою окремі твори Г. переклали Л. Кардиналовська, І. Кулик, С. Пилипенко, В. Поліщук, О. Сорока, Ю. Петренко.

Тв.: Збор твораў. Т. 1–4. 1929–32; Сокі цаліны. Т. 1–2. 1957–58; Выбраныя апавяданні. 1962; Вершы. 1967; Насустрач сонцу. 1978; Збор твораў: У 4 т. Т. 1–3. 1987–89 (усі – Мінськ); укр. перекл. – Червоноармієць Панкел Липа. Х., 1928; (Твори) // Нова Білорусь. Х., 1929; Страйколом. Х., 1929; Тріски на хвилях. Х., 1930; Господар. Х.; К., 1932; (Вірші) // Білорус. рад. поезія. Антологія. Т. 1. К., 1971.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2006