Гарф Михайло Ернестович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарф Михайло Ернестович

ГАРФ Михайло Ернестович (23. 02. 1911, Київ – 08. 10. 2001, там само) – фахівець у галузі механіки. Д-р тех. н. (1965), проф. (1970). Держ. премія УРСР у галузі н. і т. (1970). Закін. Київ. індустр. ін-т (1936). Відтоді працював на вироб-ві, зокрема у 1938–45 – пров. конструктор Київ. з-ду станків-автоматів. Під час 2-ї світ. війни разом із з-дом був евакуйований на Урал, де працював над виготовленням вузлів танка Т-34, керував розробкою та виготовленням станків для складання артилер. снарядів. Від 1945 – в Ін-ті ливар. вироб-ва АН УРСР (Київ): 1959– 62 – зав. лаб.; 1962–89 – зав. відділу втоми конструкцій, від 1989 – наук. консультант Ін-ту механіки АН УРСР (Київ). Досліджував питання теорії та розрахунку машин для випробувань на втому матеріалів і натурних деталей; вирішив цикл задач у галузі дослід. динам. напруження машин і вибору їх динам. параметрів; розробив методику програм. випробувань на втому литих та ін. деталей і відповідне н.-д. обладнання, що демонструвалось на міжнар. виставках у Нью-Йорку (1960), Москві (1962), Будапешті (1974).

Пр.: Прочность коленчатых валов тракторных двигателей. К., 1955 (співавт.); Машины для испытаний на усталость. Москва, 1957 (співавт.); Динамика машин для испытаний на усталость. Москва, 1967; Машины и приборы для программных испытаний на усталость. К., 1970; Развитие усталостных трещин в материалах и конструкциях. К., 1980; Испытания на усталость применительно к задачам оптимизации конструкций. К., 1984; Динамические основы расчета и конструирования машин для испытания на усталость. К., 2002 (співавт.).

В. М. Бєлокуров, І. І. Іщенко

Стаття оновлена: 2006