Гаспра
ГА́СПРА — селище міського типу Автономної Республіки Крим, підпорядковане Ялтинський міській раді. Знаходиться на східчасто-зсувному низькогір’ї з ялівцево-дубовими лісами і кущами на узбережжі Чорного моря, біля мису Ай-Тодор, за 10 км від Ялти та за 68 км від Севастополя. Площа 5 км2. Насел. 11 027 осіб (2001, складає 80,1 % до 1989), переважно росіяни та українці. Має автобусне сполучення з містами Ялта, Алупка, Севастополь та Сімферополь. Тер. с-ща була заселена ще 2,5 тис. р. тому. Збереглись і охороняються законом великі таврські некрополі 5–1 ст. до н. е., фортеця Харакс 1–3 ст. (найбільша база римських військ у Криму). У р-ні мису Ай-Тодор знайдено слов’ян. пам’ятки 3–7 ст., середньовічне поселення. У часи середньовіччя — зона грец. колонізації (Г. від грец. «аспро» — білий). Відома як поселення від серед. 18 ст. Насел. займалося землеробством, виноградарством, вирощувало тютюн. 1783 у складі Криму відійшла до Рос. імперії. Землі навколо Г. роздавали рос. аристократам, які будували тут власні палаци (найвідоміший — Олександрія князя Голицина). Від 1930 — смт. Від листопада 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Г. — клімат. курорт, який розвивається від 2-ї пол. 19 ст. Нині фактично становить єдине ціле з смт Кореїз та курорт. зоною смт Місхор. Гол. пром. підприємство — завод залізобетон. виробів. У Г. — заг.-осв. школа; поліклініка, 8 санаторіїв, турбаза; ДЮСШ. Об’єкти туризму: пам’ятки архітектури 19–20 ст., зокрема й «Ластівчине гніздо» (1911– 12, арх. А. Шервуд), палац графині Паніної (нині санаторій «Ясна Поляна») з музей. кімнатою Л. Толстого, який тут жив у 1901–02.