Гасуль Рувим Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гасуль Рувим Якович

ГАСУ́ЛЬ Рувим Якович (27. 06. 1889, м. Розиттен Вітеб. губ., нині Резекне, Латвія – 28. 07. 1976, Запоріжжя) – лікар-рентґенолог. Д-р мед. н. (1935), проф. (1948). Премії ім. Р. Коха (1922), Берлін. ун-ту (1923). Закін. Берлін. ун-т (1921, ступ. д-ра медицини). Працював у Берлін. онкол. ін-ті (1921–23); ст. н. с., зав. відділу експерим. радіобіології Ленінгр. ін-ту рентґенології і радіології (нині С.-Петербург, 1924–27); дир. Казан. рентґенол. ін-ту та водночас – зав. каф. рентґенології Казан. ін-ту удосконалення лікарів (РФ, 1928–37); зав. каф. рентґенології Воронез. мед. ін-ту (РФ, 1938–41); у Ташкент. упр. евакошпиталів (1941–43); наук. кер. Київ. н.-д. рентґенорадіол. та онкол. ін-ту (нині Ін-т онкології АМНУ, 1944–45); у 1945–75 – в Одес. (згодом Запоріз.) ін-ті удосконалення лікарів: зав. каф. рентґенології і радіології (1945– 71). Наук. дослідж. з проблем рентґенодіагностики, рентґенотерапії та біології променевої енергії. Автор нового способу трансплантації органів.

Пр.: Практическая медицина. Ленинград, 1925; Лечение радием // Основы терапии. Москва, 1927; Ошибки диагностики легочного туберкулеза. Москва, 1930 (співавт.); Атлас вариантов скелета. Воронеж, 1940; История институтов рентгенологии в СССР. Москва, 1949.

Т. М. Терещенко

Стаття оновлена: 2006