Гашек Ярослав

ГА́ШЕК Ярослав (Hašek Jaroslav; 30. 04. 1883, Прага — 03. 01. 1923, Ліпніце-над-Сазавоу, Чехія) — чеський письмен­ник. Закін. комерційне училище (1902). До 1915 опублікував бл. тисячі гуморесок, фейлетонів, нарисів: зб. «Dobrý vojak Švejk a jiné podivné historky», «Trampoty pana Tenkráta» (обидві — 1912), «Můj obchod se psy a jiné humoresky» (1915) тощо. Мобілізований під час 1-ї світової війни до австр. армії, Г. добровільно здався в рос. полон (1915). Від червня 1916 до лютого 1918 пере­бував в Києві. Написав тут понад 30 творів, які друкував у г. «Čechoslovan» (виходила у Києві) і видавництві «Slovanské vydavatelství». Серед них — повість «Dobrý vojak Švejk v zajetí» (1917), низка сатир. оповідань. Твори київ. періоду пройняті ідеєю визволе­н­ня чес. і словац. народів від австро-угор. поневоле­н­ня. Пере­їхавши до Москви (1918), Г. вступив до Чехо-словац. комуніст. секції РКП(б). Протягом 1918– 20 за­ймав від­повід­альні пости в 5-й Червоній Армії на Сх. фронті. У 1920 повернувся на батьківщину, спів­працював у центр. органі КП Чехо-Словач­чини «Rudé právo». В ряді фейлетонів і памфлетів (рос. і чес. мовами) ви­ступив на захист ідеалів комунізму і соціаліст. революції. Видав гуморист. зб. «Dva tucty povídek» (1920), «Tři muži se žralokem a jiné poučné historky» (1921), «Mírová konference a jiné humoresky» (1922) та ін. Вершина творчості Г. — сатир. антивоєн­ний роман «Osudy dobrého vojaka Švejka za světové války» (у 3-х т.,1921– 23, незакінч.), перший варіант якого створений і ви­даний чес. мовою у Києві. Письмен­ник викриває реакційну сутність усіх ін­ституцій тодішньої Австро-Угорщини — поліції і жандармерії, школи і Церкви, права і преси. Вістря сатири Г. спрямоване також проти шовінізму й лицемірної бурж. філантропії. Образ Швейка у світ. літературі стоїть поряд з іменами Санчо Панси і Тіля Уленшпігеля. У творах Г. пред­ставлена й укр. тематика, зокрема в романі «Osudy dobrého vojaka Švejka», оповідан­ні «Prokletý Rusín», віршах, написаних у Києві. «Osudy dobrého vojaka Švejka» в Україні виходили кілька десятків разів. Образом Швейка навіяні і деякі памфлети укр. письмен­ників і публіцистів («Швейк на Кавказі» П. Козланюка, 1943 тощо). Ви­стави за романом ішли у театрах України, зокрема в Київ. драм. театрі ім. І. Франка (1928, поновлено 1955), Львів. драм. театрі ім. М. Заньковецької. У Києві на фасаді готелю «Театральний», в якому жив і працював 1916–18 Г., встановлено мемор. дошку. Укр. мовою окремі твори Г. пере­клали Остап Вишня, С. Масляк, Г. Пашко, Ю. Лісняк, О. Леник, О. Паламарчук та ін.

Тв.: укр. перекл. — Жертва лотереї. К., 1952; Гумористичні оповіда­н­ня. К., 1956; Пригоди бравого вояка Швейка. К., 1970; Твори. Т. 1–2. К., 1983; Хресний хід. К., 1983; Недільний додаток // Вітчизна. 1983. № 9; (Твори) // Веселий ярмарок. К., 1986. Вип. 4; рос. перекл. — Со­брание сочинений. Т. 1–6. Москва, 1983–85.

Літ.: Шевчук В. І. Ярослав Гашек. К., 1965; Горжени З. Ярослав Гашек — журналист / Пер. с чес. Москва, 1983; Лозинський І. Ярослав Гашек на Україні // Жовтень. 1983. № 4; Пытлик Р. Швейк завоевывает мир / Пер. с чес. Москва, 1983; Токсина И. В., Курант И. Л., Глазкова Н. Л. Ярослав Гашек: Библиогр. указ. Москва, 1983; R. Pytlic. Kniga o Švejkovi. Praga, 1983; Антонов С. И. Красный чех (Ярослав Гашек в Рос­сии). Казань, 1985; Невеселі жит­тєві пригоди великого чеського містифікатора // КС. 2003. № 2.

В. І. Шевчук

Завантажити статтю