Гашинський Аркадій Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гашинський Аркадій Євгенович

ГАШИ́НСЬКИЙ Аркадій Євгенович (29. 07. 1920, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 13. 12. 1991, Київ) – актор, педагог. Батько Є. Гашинського. Доц. (1985). Нар. арт. СРСР (1971). Закін. укр. студію при Держ. ін-ті театр. мист-ва (Москва, 1945; курс М. Тарханова). 1946–48 – арт. Київ. держ. театру УРСР, 1948– 90 – Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка (водночас 1969–75 – викл. студії при ньому). За сумісн. від 1980 – викл. Київ. ін-ту театр. мист-ва. Серед учнів – П. Кукуюк, А. Паламарчук та ін. Сценіч. стилю Г. властива підкреслена психол. логіка, майстерна подача слова, пластична виразність і трагедійне світовідчуття. Творчість Г. яскраво окреслює риси актор. ансамблю франківців повоєн. часу.

Ролі: Ярослав Мудрий, Макбет, Урієль Акоста (однойм. п’єси І. Кочерги, В. Шекспіра, К. Гуцкова), Апраш («Циганка Аза» М. Старицького), Аристарх («Фараони» О. Коломійця), Серебряков («Дядя Ваня» А. Чехова), Іван Коломийцев («Останні» М. Горького); в кіно – Варчук («Кров людська – не водиця», 1960, реж. М. Макаренко), Доменіко («Срібний тренер», 1963, реж. В. Івченко), батько Таї («Як гартувалася сталь», 1974, реж. М. Мащенко; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

В. М. Гайдабура

Стаття оновлена: 2006