Гвардія
ГВА́РДІЯ (італ. guardia — варта) — привілейована військова частина. В 15 ст. Г. створ. у Франції, 17 ст. — Великій Британії, Швеції, Пруссії, 1687–1918 існувала в Росії.
У ході 2-ї світової війни після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 рад. армія зазнала знач. поразок, що спонукало парт.-рад. керівництво держави прийняти рішення щодо відновлення звання «Г.» для тих частин, кораблів, зʼєднань і обʼєднань ЗС СРСР, які відзначилися військ. мистецтвом, масовим героїзмом, дисципліною, організованістю та мужністю. До Г. зараховувалися також артилер. реактивні частини і новосформовані зʼєднання, до складу яких входили частини і зʼєднання (обʼєднання), що вже мали звання гвардійських. 18 вересня 1941 відповідно до рішення Ставки Верховного Головнокомандування наказом наркома оборони СРСР Й. Сталіна стрілец. дивізії, що відзначилися в боях за м. Смоленськ (РФ) у липні–вересні 1941, — 100-а (командир генерал-майор І. Руссіянов), 127-а (полковник А. Акименко), 153-я (полковник М. Гаген) і 161-а (полковник П. Москвітін) — були перейменовані відповідно в 1-у, 2-у, 3-ю і 4-у гвард. стрілец. дивізії. У 1942 сформована 1-а гвард. заг.-військ. армія, у 1943 — 1-а гвард. танк. армія. Всього до кінця війни з числа оператив. зʼєднань сухопут. військ гвард. звання удостоєні 17 армій: 11 заг.-військ. і 6 танк. Гвард. частинам, зʼєднанням і кораблям вручалися червоні гвард. прапори з портретом В. Леніна. Для військовослужбовців цих частин і зʼєднань 21 травня 1942 запроваджений нагруд. знак «Г.» з червоним прапором і відповід. написом над зіркою у лавровому вінку, а для гвардійців ВМФ — прямокутна пластинка з муаровою стрічкою оранжевого кольору з чорними поздовжніми смугами і такі ж за кольорами стрічки на безкозирках. Водночас впроваджено гвард. військ. звання (до військ. звання додавалося слово «гвардії...»). 19 червня 1942 запроваджено гвард. військ.-мор. прапор, 31 липня 1942 введено в дію «Положення про гвардію Флоту Союзу РСР». Після війни перетворення обʼєднань, зʼєднань, частин і кораблів у гвард. не проводилося.
Після проголошення незалежності України відповідно до Закону «Про Національну гвардію України» (1991) оперативні частини внутр. військ МВС СРСР на території України 1992 реорганізовані у нац. Г., гол. завданням якої був захист суверенітету й територ. цілісності України, а також життя її громадян і їх конституц. прав від злочин. посягань та ін. антигромад. дій. У рамках реформування військ. організації України 2000 нац. Г. була розформована, а її особовий склад і військ. техніка передані до ЗС України та внутр. військ МВС України.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
