Гвіздець - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гвіздець

ГВІЗДЕ́ЦЬ – селище міського типу Коломийського району Івано-Франківської області. Центр селищ. ради, якій підпорядк. с. Берем’яни. Знаходиться на р. Чорнява (притока р. Прут, бас. Дунаю), за 19 км від райцентру та за 80 км від обл. центру. Залізнична ст. Пл. 3,2 км2. Насел. 1923 особи (2001, складає 91,2 % до 1989), переважно українці. Вперше Г. згадується 1373. Назва походить від слова «гвізд» – ліс в гірській місцевості, поселення серед лісу, під лісом, за лісом. Від 1520 до 1531 Г. перебував під владою молдов. господарів. У 1540 польс. влада надала Г. Маґдебур. право. 1723 побудовано монастир, а 1725 – костел бернардинів (зберігся донині). У кін. 90-х рр. 19 ст. через м-ко прокладено залізницю, що зумовило перетворення його в знач. торг.-ремісн. осередок. На кін. 1939 у Г. працювало 3 школи (укр., польс., євр.). Від 1940 – смт. Під час нім.-фашист. окупації (2 липня 1941 – 27 березня 1944) карателі закатували 3633 особи, спалили 329 будинків. 1944–62 – райцентр. Після ліквідації Гвіздец. р-ну с-ще ввійшло до складу Городенків. р-ну, а від 1986 – до Коломий. р-ну. Гол. пром. підпр-ва: цегел. з-д, ВАТ «Агронафтогазтехсервіс» (буд-во нафтогазових магістралей, ремонт с.-г. техніки, надання транспорт. послуг). У Г. – заг.-осв. школа, 2 б-ки, школа-інтернат, лікарня, Будинок культури, школа мист-в. Є духовне уч-ще Коломий.-Косів. єпархії УПЦ КП. Реліг. громади: УПЦ КП, УГКЦ. У центрі встановлено пам’ятник на брат. могилі рад. воїнів, які загинули за визволення Г. під час 2-ї світ. війни. У Г. народилися д-р істор. н. В. Холевчук, громад.-культур. діяч, видавець М. Денисюк, польс. кінорежисер Є. Кавалерович, художник Я. Пстрак, засл. арт. України О. Іваницька; жив і працював укр. письменник Л. Селянський. Побл. с-ща виявлено кургани доби бронзи.

М. М. Бальцій

Стаття оновлена: 2006