Ге Баоцюань - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ге Баоцюань

ГЕ Баоцюань (15. 02. 1913, Дунтай. пов., провінція Цзянсу, Китай – 15. 05. 2000) – китайський літературознавець, перекладач, громадський діяч. Літ. премія ім. І. Франка (1988). Закін. Шанхай. ун-т (Китай, 1932). У 1935– 37, 1949–54 жив у Москві. Почес. д-р Моск. ун-ту (1987). Тривалий час працював у г. «Сіньхуа жібао» та ін. парт. період. виданнях. Написав низку книг про Рад. Союз. Перекладав твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, а також багатьох рад. поетів. 1956 опублікував переклади гімну «Вічний революціонер» та ін. віршів І. Франка і ст. «Великий український письменник Іван Франко», «Поет і прозаїк Іван Франко», «Пам’яті великого українського письменника». Упорядник, автор передмови і один з перекладачів збірки творів І. Франка. 1961 надрукував ст. «Великий поет українського народу Шевченко», «Шевченко і Тайпінська революція» та ін. Упорядник і автор передмови до зб. віршів Т. Шевченка (Шанхай, 1983), до якої увійшли 24 твори в його перекладах (балада «Причинна», поеми «Катерина», «Тополя», «Іван Підкова», вірші «Перебендя», «Заповіт» та ін.). Переклав окремі вірші Лесі Українки, П. Тичини, оповідання Марка Черемшини, В. Стефаника, твори О. Корнійчука, В. Василевської. У ж. «Всесвіт» опублікував ст. «Українська література в Китаї» (1987, № 8). У 1937, 1949 і 1987 відвідував Київ. 1986 у КНР встановлено Держ. премію ім. Г. за кращі літ. переклади.

Літ.: Ге Баоцюань у Києві // ЛУ. 1987, 12 лют.

І. К. Чирко

Стаття оновлена: 2006