Гегемонізм - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гегемонізм

ГЕГЕМОНІ́ЗМ – ідеологія та політика, спрямовані на встанолення панування однієї держави або союзу держав, політичної системи, релігії над усім світом або окремими його регіонами. Ідеологію Г. використовують для обґрунтування політики встановлення панування у світі, виправдання насильниц. засобів і способів досягнення імпер. цілей, духов. забезпечення зовн.-політ. акцій і програм. Політика Г. заснована на силі і є засобом екон. експансії, військ. та ін. втручання у внутр. справи держав і народів, прямої інтервенції проти них.

Прагнення до Г. виявлялось на різних етапах розвитку сусп-ва, зокрема у загарбниц. політиці та війнах Стародав. Єгипту, Греції, Риму, Араб. халіфату, Монгол. феодал. імперії, в осман. завоюваннях, колоніал. війнах 15–18 ст., наполеонів. війнах кін. 18 – поч. 19 ст. На межі 19–20 ст. Г. набув глобал. характеру. У найбільш концентров. вигляді він знайшов вираження в ідеологіях більшовизму (ідея перманентн. революції, експорту революції на багнетах) і гітлеризму (завоювання світ. панування арій. раси).

Після 2-ї світ. війни найбільш розповсюдженими формами Г. стали неоколоніалізм, апартеїд, расизм, різні види військ. втручання, агресії, держ. тероризму, окупації, поділу світу на сфери впливу, воєнно-політ. блоки тощо. Після закінчення «холодної війни» прояви Г. у політиці окремих держав є серйозною перешкодою на шляху до створення нових, цивілізов. міжнар. відносин, базованих на всесторон. співпраці народів і країн.

Політика Г., здійснювана у регіон. масштабі, призводить до локал. воєн і конфліктів, домагання гегемонії у міждерж. відносинах – до виникнення вогнищ напруженості, конфлікт. ситуацій, міжнар. кризи, загроз миру і безпеці народів.

У 1979 сесія ГА ООН прийняла спец. резолюцію «Про неприпустимість політики гегемонізму в міжнар. відносинах», де засуджено Г. у всіх його проявах і зазначено, що ніяка держава або група держав не повинні ні за яких обставин і ні з яких причин здійснювати гегемонію у міжнар. стосунках чи прагнути зайняти домінуюче становище у світі в цілому або тому чи ін. його регіоні.

П. Д. Біленчук, В. М. Кочетков, В. Б. Міщенко

Стаття оновлена: 2006