Гегузін Яків Овсійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гегузін Яків Овсійович

ГЕГУ́ЗІН Яків Овсійович (01. 08. 1918, м. Юзівка, нині Донецьк – 12. 12. 1987, Харків) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1960), проф. (1962). Премія ім. П. Соболевського АН УРСР (1963). Закін. Харків. ун-т (1941), де й працював від 1950: засн. і зав. каф. фізики кристалів (від 1964). Дослідж. у галузі фізики реального кристала (ріст кристалів, поведінка макроскопіч. включень у кристалах в різних силових полях, взаємодія радіац. випромінювань з кристалами, дифузія в об’ємі та на поверхні кристала).

Пр.: Макроскопические дефекты в металлах. Москва, 1962; Физика спекания. Москва, 1967; 1984; Движение макроскопических включений в твердых телах. Москва, 1971 (співавт.); Migration of Macroscopic Inclusions in Solids. New York; London, 1973 (співавт.); Physik der Sintern. Leipzig, 1973; Диффузионная зона. Москва, 1979; Диффузионные процессы на поверхности кристалла. Москва, 1984 (співавт.).

Літ.: Яков Евсеевич Гегузин: Краткая биогр. справка и фото // Наука и человечество. Москва, 1966; Гегузін Яків Овсійович: Біогр. довідка // Учені вузів УРСР. К., 1968.

Л. Н. Парицька, В. І. Кібець

Стаття оновлена: 2006