Красногвардійський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красногвардійський район

КРАСНОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н (до 1945 – Тельманський) – район, що знаходиться у централь­ній частині Автономної респуб­ліки Крим. Межує з Джанкой., Пер­вомай., Сакським, Сімфероп., Білогір. і Нижньогір. р-нами. Ут­­вор. 1935 як нім. нац. р-н (названий на честь лідера нім. комуніст. руху Е. Тельмана). Від лис­­топада 1941 до квітня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. У серп­ні 1941 депортовано більшість німців, у травні 1944 – крим. татар. У 2-й пол. 1940-х рр. бу­­ли перейменовані майже всі на­сел. пункти р-ну. 1962 приєднано насел. пункти ліквідованого Октябр. (до 1945 – Біюк-Он­лар.) р-ну. 1939 у Біюк-Онлар. р-ні меш­­кало 18 542 (росіян – 7214, німців – 4010, українців – 3257, крим. татар – 3061, євреїв – 470, болгар – 151, греків – 31, вірмен – 15), у Тельман. р-ні – 23 535 (нім­­ців – 7897, росіян – 7425, україн­ців – 3390, євреїв – 1910, крим. татар – 1897, вірмен – 125, бол­гар – 71, греків – 43) осіб. Нині пл. К. р. 1,8 тис. км2 . Насел. 93 686 осіб (2001, складає 105,0 % до 1989): росіян – 48,7 %, українців – 27,3 %, крим. татар – 16,7 %, білорусів – 2,2 %, поляків – 0,2 %. У складі р-ну – смт Красногвардійське й Октябрське та 83 сільс. насел. пункти. Більша частина К. р. лежить у межах Центр.-Крим. рівнини, пн.-сх. – Приси­васької низовини. Поверхня – плоска низовинна лесова рівни­на, слабо розчленована неглибо­кими балками. Корисні копалини: вапняки, гравій. Протікають Сал­гир з притокою Бурульча (бас. Азовського моря). Про­­ходить траса Красногвардій. ка­­налу (від­галуження Північно-Крим­­ського каналу). На Пн. Сх. ґрунти переважно темно-каштан., на Пд. Зх. – чорноземні пд. карбонатні, на Пн. є солонці та солон­чаки. Природна степ. рослинність майже не збереглася, понад 90 % тер. р-ну розорано. Охо­­роняються ландшафтні заказни­ки місц. значення: Ділянка степу в с. Клепиніне та Цілинний степ у с. Григорівка. У райцентрі – за­­лізнична ст. Урожайна, у смт Ок­­тябрське – Елеваторна. Основу економіки р-ну складають ви­­роб-во та перероблення с.-г. продукції. У К. р. – 49 пром. підпр-в. Підпр-ва харч. пром-сті (її частка від заг.-рай. випуску пром. продукції становить 96 %) виробляють м’ясо, субпродукти, ковбаси, консерви, овоч. і фрукт. соки, борошно, хліб, кру­­пи, кондитер. і макаронні виро­би. Розвинені рослинництво, тва­­ринництво, садівництво та вино­градарство. У сфері с. госп-ва працюють 130 підпр-в і 271 селян.-фермер. госп-во. У К. р. – 34 заг.-осв. школи, ПТУ, 18 дошкіл. закладів, 2 центри дит. і юнац. творчості; 46 клуб. закла­­дів, 51 б-ка, 4 муз. школи, Крас­­ногвардійський краєзнавчий му­­зей; 2 рай. лікарні, 14 лікар. ам­­булаторій, 51 фельдшер.-акушер. пункт. Спорт. база: 6 стадіонів, 20 майданчиків, 43 футбол. по­ля, 8 тирів, 43 зали, кінно-спорт. база. Виходить г. «Огни маяка». Функціонують 306 колективів худож. самодіяльності, з них 22 мають звання «народний», 6 – «зразковий». Реліг. громади: УПЦ МП, мусульман (по 25), євангел. християн-баптистів (2), повного Євангелія (6), свідків Єгови (3), пресвітеріан. церкви, адвентис­тів сьомого дня (по 1). Зберег­лися садиба Люстихів у с. Клепиніне (кін. 19 – поч. 20 ст.), кос­­тел Серця Ісуса Христа у с. Олек­­сандрівка (1910). Серед видат. уродженців – кримськотатар. пись­­менник Е. Умеров (с. Рогове), Герой Рад. Союзу М. Ок­­тябрська (с. Ближнє).

Л. А. Соболь

Стаття оновлена: 2014