Гейдек Петро Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гейдек Петро Миколайович

ГЕ́ЙДЕК Петро Миколайович (14. 06. 1941, с. Павлівка Запоріз. р-ну Запоріз. обл.) – живописець. Батько О. Гейдека. Чл. НСХУ (1987), СХ Німеччини (2000). Закін. Дрогоб. пед. ін-т (Львів. обл., 1965), Укр. полігр. ін-т у Львові (1979; викл. В. Овчинников). Працював учителем, журналістом, оформлювачем. Дир.-засн. дит. худож. школи (1979–89). Напрям влас. творчості визначає як візіалізм: в основі – зображення «реальності», трансформованої мист. задумами автора – візіями, що відображають переживання дивовижності Буття. Гол. принцип візіалізму виклав в есе «Я знаю» // «Artline», 1997, № 12. Оформив кілька книжок у вид-ві «Каменяр». Займається станк. живописом. Учасник худож. виставок. Персон. – у Дрогобичі (1984, 1986, 1989, 1992, 1997, 1999), Львові (1989, 1992, 1996), Києві (1996–97), Касселі, Люнебурзі, Мемінґені (Німеччина), Лозанні (Швейцарія; усі – 1998), Лас-Веґасі (США, 2001), Берліні (2003), Ґеттінґені (2004), Ґроссефені (2005). Роботи зберігаються у Луган. ХМ, Львів. картин. галереї, ДТГ (Москва).

Тв.: серія «Фрайбурґ. Рожевий сад» (1998); «Панни», «Присутність Китаю», «Кінь» (усі – 1995), «Білий пейзаж» (1996), «Кава для Вермеєра», «Золота куля», «Дівчина і замок», «Двоє», «Майстерня» (усі – 1997), «Чекання» (1999), «Прогулянка короля» (2000), «Червоний ровер» (2003), «Народження гори» (2004), «Венеція» (2005).

Літ.: Маринович М. І візія стала плоттю... // Сучасність. 1994. № 2; Грабовський В. Візіалізм П. Гейдека, або Дещо про свободу // ВзУ. 1998, 15 січ.; Бернгард Е. Візіалізм Петра Гейдека // Літ. європеєць. Франкфурт-на-Майні, 2003. № 64; Його ж. Ентелехия преображения (Прирученный апокалипсис Петра Гейдека) // Там само. 2005. № 87.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2006