Гейдек Петро Миколайович
ГЕ́ЙДЕК Петро Миколайович (14. 06. 1941, с. Павлівка Запоріз. р-ну Запоріз. обл. — 23. 09. 2016, м. Кельн, Німеччина) — живописець. Батько О. Гейдека. Член НСХУ (1987), СХ Німеччини (2000). Закін. Дрогоб. пед. інститут (Львів. обл., 1965), Укр. полігр. інститут у Львові (1979; викл. В. Овчинников). Працював учителем, журналістом, оформлювачем. Дир.-засн. дит. худож. школи (1979–89). Напрям влас. творчості визначав як візіалізм: в основі — зображення «реальності», трансформованої мист. задумами автора — візіями, що відображають переживання дивовижності Буття. Гол. принцип візіалізму виклав в есе «Я знаю» // «Artline», 1997, № 12. Оформив кілька книжок у видавництві «Каменяр». Займався станк. живописом. Учасник худож. виставок. Персон. — у Дрогобичі (1984, 1986, 1989, 1992, 1997, 1999), Львові (1989, 1992, 1996), Києві (1996–97), Касселі, Люнебурзі, Мемінґені (Німеччина), Лозанні (Швейцарія; усі — 1998), Лас-Веґасі (США, 2001), Берліні (2003), Ґеттінґені (2004), Ґроссефені (2005). Роботи зберігаються у Луган. ХМ, Львів. картин. галереї, ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- серія «Фрайбурґ. Рожевий сад» (1998); «Панни», «Присутність Китаю», «Кінь» (усі — 1995), «Білий пейзаж» (1996), «Кава для Вермеєра», «Золота куля», «Дівчина і замок», «Двоє», «Майстерня» (усі — 1997), «Чекання» (1999), «Прогулянка короля» (2000), «Червоний ровер» (2003), «Народження гори» (2004), «Венеція» (2005).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
