Красногірський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красногірський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП

КРАСНОГІ́РСЬКИЙ СВЯ́ТО-ПОКРО́ВСЬКИЙ жіно́чий монасти́р УПЦ МП Розташ. у м. Золотоноша Черкас. обл. За переказами, засн. наприкінці 16 – на поч. 17 ст. ченцем із Константинополя (нині Стамбул), який на Красній го­­рі викопав печеру. Згодом влас­ник тих земель, козак І. Шебет-Слюжка, дозволив оселятися на горі й ін. монахам, котрі з вер­болозу побудували церкву на честь Георгія Побєдоносця, на місці якої з часом постав дере­в’яний храм. 1680–87 зведено теплу дерев’яну, 1859 – кам’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, 1767–71 – Свято-Пре­­ображен. собор (арх. І. Григорович-Барський). 1730–42 настоятелем монастиря був Софроній (Кришталевський; кано­нізов. 1918). Після низки цар. указів про секуляризацію, 1786 монастир виведено за штат, а 1790 сюди з Києва переведено Іоанно-Богослов. жін. монастир. Першою настоятелькою була Мокрина (1789–95). За намісництва Нонни (1900–17) мона­стир зазнав найбільшого розквіту, число послушниць зросло до 750 осіб. 1922 обитель за­­кри­то, на її тер. влаштовано дім ін­­валідів, а святині передано Чер­кас. міському музею. 1941 монастир відновлено. Тут жило бл. 15 черниць. 1957 на тер. обителі збудовано півчий корпус на 10 келій, господар. приміщення, будівлю для богадільні, баню. 1961 сюди переведено частину насельниць Лебедин. Свято-Ми­кол. жін. монастиря (нині Шполян. р-ну Черкас. обл.). 1988 з благословення ігумені Іларії роз­почалося відновлення Свято-Преображен. собору, який постраждав під час 2-ї світ. війни. 1991 храм освячено. Нині насто­ятелька (від 1997) – Агнія (Міняйло). Кількість насельниць – 99 черниць і послушниць. На тер. монастиря діють церква Покрови Пресвятої Богородиці та Свято-Преображен. собор, біля якого знаходиться могила геолога, проф. Харків. ун-ту Н. Борисяка (1817–82), котрий останні роки життя провів в обителі. Святині – Дубенська ікона Божої Матері «Угамуй мої печалі» та Козелецька ікона Божої Матері; частки мощей св. Апо­стола Луки, преподобного Сера­фима Саровського, безсрібників Кузьми та Дем’яна, святи­телів Софронія, Тарасія та Єлевферія, священномученика Ігнатія Богоносця; джерело святителя Со­фронія.

Літ.: Авраменко И. Исторический очерк Золотоношского Красногорско­го Богословского женского монасты­ря Полтавской епархии. П., 1914; Свято-Покровский Красногорский женский монастырь. Золотоноша, 2000; Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир. К., 2007.

В. М. Ямборська

Стаття оновлена: 2014