Красногірський Свято-Покровський жіночий монастир УПЦ МП

Визначення і загальна характеристика

КРАСНОГІ́РСЬКИЙ СВЯ́ТО-ПОКРО́ВСЬКИЙ жіно́чий монасти́р УПЦ МП Розташований у м. Золотоноша Черкаської обл. За переказами, заснований наприкінці 16 — на поч. 17 ст. ченцем із Константинополя (нині Стамбул), який на Красній го­­рі викопав печеру. Згодом влас­ник тих земель, козак І. Шебет-Слюжка, дозволив оселятися на горі й іншим монахам, які з вер­болозу побудували церкву на честь Георгія Побєдоносця, з часом на її місці постав дере­в’яний храм. 1680–87 зведено теплу дерев’яну, 1859 — кам’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, 1767–71 — Свято-Пре­­ображенський собор (арх. І. Григорович-Барський). 1730–42 настоятелем монастиря був Софроній (Кришталевський; кано­нізов. 1918). Після низки царських указів про секуляризацію, 1786 монастир виведено за штат, а 1790 сюди з Києва переведено Іоанно-Богословський жіночий монастир. Першою настоятелькою була Мокрина (1789–95). За намісництва Нонни (1900–17) мона­стир зазнав найбільшого розквіту, число послушниць зросло до 750 осіб. 1922 обитель за­­кри­то, на її території влаштовано дім ін­­валідів, а святині передано Чер­каському міському музею.

1941 монастир відновлено. Тут жило бл. 15 черниць. 1957 на території обителі збудовано півчий корпус на 10 келій, господарське приміщення, будівлю для богадільні, баню. 1961 сюди переведено частину насельниць Лебединського Свято-Ми­колаївського жіночого монастиря (нині Шполянського р-ну Черкаської обл.). 1988 з благословення ігумені Іларії роз­почалося відновлення Свято-Преображенського собору, який постраждав під час 2-ї світової війни. 1991 храм освячено.

Станом на 2015 насто­ятелькою є Агнія (Міняйло); кількість насельниць — 99 черниць і послушниць. На території монастиря діють церква Покрови Пресвятої Богородиці та Свято-Преображенський собор, біля якого знаходиться могила геолога, проф. Харківського університету Н. Борисяка (1817–82), який останні роки життя провів в обителі. Святині — Дубенська ікона Божої Матері «Угамуй мої печалі» та Козелецька ікона Божої Матері; частки мощей св. Апо­стола Луки, преподобного Сера­фима Саровського, безсрібників Кузьми та Дем’яна, святи­телів Софронія, Тарасія та Єлевферія, священномученика Ігнатія Богоносця; джерело святителя Со­фронія.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю