Гельман Макс Ісайович — Енциклопедія Сучасної України

Гельман Макс Ісайович

ГЕ́ЛЬМАН Макс Ісайович (28. 11(10. 12). 1892, Одеса – 16. 12. 1979, Київ) – скульптор і педагог. Чл. СХУ (1938). Закін. Ін-т живопису, скульптури та арх-ри у Ленінграді (нині С.-Петербург, 1925; викл. О. Матвєєв). Працював у Київ. худож. ін-ті (1926–64): викл., від 1939 – проф. Брав участь у мист. виставках від 1927. Персон. – у Києві (1972). Осн. твори – у галузі станк. скульптури. Серед учнів – М. Вронський, О. Олійник.

Тв.: композиції – «Повітряний вартовий» (1929), «Вони воювали за Батьківщину» (1947); портрети – «Т. Шевченко в Петербурзі» (1939), М. Заньковецької (1957), художників Ф. Нірода (1966) та Г. Якутовича (1974), «Жанна» (1968).

Літ.: Гельман Макс Ісайович: Каталог виставки скульптури. К., 1972; Сак Л. М. Макс Гельман. К., 1975; Блюміна І. Світла людина // КіЖ. 1992, 28 листоп.

І. М. Блюміна

Статтю оновлено: 2006

Покликання на статтю
І. М. Блюміна . Гельман Макс Ісайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=29001 (дата звернення: 19.04.2021)