Розмір шрифту

A

Гельмінтологія

ГЕЛЬМІНТОЛО́ГІЯ (від грец. ἕλμινς (ἕλμινυος) — червʼяк і …логія) — роз­діл паразитології, що ви­вчає паразитичних червів, або гельмінтів, та спричинювані ними хвороби (гельмінтози) людини, тварин та рослин. Роз­різняють Г. заг., мед., вет. й агрономічну. Заг. Г. ви­вчає паразит. червів диких тварин, досліджує пита­н­ня систематики, фауністики, біо­логії та заг. закономірності життя, індивід. й філогенет. роз­витку гельмінтів. Від­повід­но до системат. приналежності паразитів заг. Г. поділяється на трематодологію (ви­вчає дигенетичних присиснів), цестодологію (ви­вчає стьожкових червів), акантоцефалологію (ви­вчає скреблянок), нематодологію (ви­вчає нематод). Мед. та вет. Г. досліджують гельмінтів людини і тварин, патогенез та пере­біг гельмінтозів, пита­н­ня їх діагностики, терапії та профілактики. Агроном. Г. (фітогельмінтологія, фітонематодологія) ви­вчає нематод — паразитів і симбіо­нтів рослин, спричинювані ними хвороби та заходи боротьби.

Г. як наука виникла на поч. 20 ст. В Україні становле­н­ня Г. від­бувалося у 30–50-х рр. 20 ст., коли сформувалося декілька наук. центрів, зокрема Укр. ін­ститут епідеміології та мікробіо­логії у Києві (нині Ін­ститут епідеміології та інфекц. хвороб АМНУ), а також Укр. ін­ститут удосконале­н­ня лікарів (нині Харків. мед. академія післядиплом. освіти) та Сталін. мед. ін­ститут (нині Донец. мед. університет). Пита­н­ня вет. Г. ви­вчають в Ін­ституті екс­перим. та клін. вет. медицини УААН (Харків), Нац. аграр. університеті (Київ), Харків. зоовет. академії, Білоцерків. аграр. університеті та Ін­ституті епізоотології УААН (Рівне); заг. Г. — в Ін­ституті зоології НАНУ (Київ), Ін­ституті біо­логії пд. морів НАНУ (Севастополь). Окремі дослідж. з Г. проводять також у Київ., Таврій. (Сімферополь), Львів., Харків. та Одес. університетах. Значний внесок у роз­виток Г. в Україні зробили Л. Громашевський (засн. вче­н­ня про механізми пере­дачі інфекц. та інвазій. хвороб), О. Маркевич (засн. всесвітньо ві­домої паразитол. школи та нового напряму — паразитоценології), а також Р. Чеботарьов, В. Здун, С. Делямуре, М. Палімпсестов, М. Кльосов, Є. Шульман, Р. Лукшина, В. Шеховцов, О. Шевцов та ін.

Літ.: Маркевич О. П. Основи паразитології. К., 1953; Шульц Р. С., Гвоздев Е. В. Основы общей гельминтологии. Т. 1–3. Москва, 1970–76.

В. П. Ша­прило, В. В. Корнюшин

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29006
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
309
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Гельмінтологія / В. П. Шаприло, В. В. Корнюшин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29006.

Helmintolohiia / V. P. Shaprylo, V. V. Korniushyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29006.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору