Гельфер Петро Ісайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гельфер Петро Ісайович

ГЕ́ЛЬФЕР Петро Ісайович (15. 05. 1897, Київ – 28. 05. 1978, там само) – лікар-уролог. Д-р мед. н. (1937), проф. (1939). Засл. діяч н. УРСР. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1919). Працював лікарем. Від 1921 – у 1-му Київ. мед. ін-ті: зав. курсу (від 1933), зав. каф. (від 1939) урології; зав. каф. урології Київ. ін-ту удосконалення лікарів (від 1945); зав. урол. відділ. Київ. обл. лікарні (від 1953); ст. н. с. Київ. НДІ захворювань нирок і сечовивід. шляхів (нині Ін-т урології АМНУ, 1969–78). Один з засн. (1934) і голова (від 1945) Укр. наук. т-ва урологів. Вивчав питання нефроптозу, рентґенодіагностики в урології, лікування гнійних інфекцій сечових шляхів, аденоми передміхур. залози.

Пр.: Серологическая проба при опухолях мочевого пузыря // КМ. 1928. Т. 6 (співавт.); Гематурия при аденоме простаты // Урология. 1961. № 2; Вопросы динамики мочеточника в связи с возникновением пузырно-мочеточникового рефлюкса // Вопр. урологии. 1970. Вып. 4; Аденома и рак предстательной железы // Урология и нефрология. 1974. № 1; Геронтологические проблемы в урологии // Там само. № 2; Значение «атипичных» микробактерий при поражении почек // ПТуб. 1977. № 10 (співавт.).

Літ.: Профессор П. И. Гельфер: К 70-летию со дня рожд. // Урология и нефрология. 1967. № 3; Макаренко, Полякова.

І. М. Полякова

Стаття оновлена: 2006