Геляс Ярослав Томович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Геляс Ярослав Томович

ГЕ́ЛЯС Ярослав Томович (21. 11. 1916, с. Терпилівка, нині Підволочис. р-ну Терноп. обл. – 06. 10. 1992, Львів) – актор, режисер. Чоловік С. Стадниківни, згодом М. Геляс. Нар. арт. УРСР (1964). Закін. Львів. консерваторію (1948). Дебютував 1935 у Театрі ім. І. Тобілевича в Галичині. Працював у трупі Й. Стадника (1936– 39), Львів. драм. театрі ім. Лесі Українки (1939–41), Львів. опер. театрі (1941–44), Львів. ТЮГу ім. М. Горького (1944–49), Харків. ім. Т. Шевченка (1949–57), Київ. ім. І. Франка (1957–58), Львів. ім. М. Заньковецької (1959– 60), Одес. ім. Жовтн. революції (1960–63) укр. драм. театрах, Терноп. ім. Т. Шевченка (1963– 74), Закарп. (Ужгород, 1974–85) укр. муз.-драм. театрах. Г. – актор широкого творчого діапазону. Створені ним образи глибоко психологічні, емоційно виразні.

Ролі: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Іван («Катерина» М. Аркаса), Назар («Назар Стодоля» Т. Шевченка), Степан («Невольник» М. Кропивницького), Лаврін («Незабутнє» за О. Довженком), Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Вадим («Фауст і смерть» О. Левади); у кіно – Михайло Павлик («Іван Франко», 1956, реж. Т. Левчук), Штефан Дзвінка («Олекса Довбуш», 1959, реж. В. Іванов), Ганський («Помилка Оноре де Бальзака», 1968), Іван Франко («Родина Коцюбинських», 1970, обидва – реж. Т. Левчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Вистави: «Камінний господар» Лесі Українки, «Маруся Шурай» І. Микитенка (обидві – 1964), «Наталка Полтавка» І. Котляревського (1969), «Тигр та гієна» Ш. Петефі (1971), «Мати» К. Чапека (1973), «Чаклунка синіх гір» В. Сичевського, «Дон Карлос» Ф. Шіллера, «Украдене щастя» І. Франка (усі – 1974).

Літ.: Давидова І. Ярослав Геляс. К., 1956; Кусенко О. Майстер сцени // Рад. Україна. 1984, 17 листоп.; Баглай Й. Ярослав Геляс у театрі Срібної Землі // Просценіум. 2002. № 1.

Й. О. Баглай

Стаття оновлена: 2006