Гемінґвей Ернест-Міллер

ГЕМІНҐВЕ́Й Ернест-Міл­лер (Hemingway Ernest Miller; 21. 07. 1899, містечко Оук Парк побл. Чикаґо, шт. Іл­лінойс, США — 02. 07. 1961, містечко Кетчум, шт. Айдахо, США) — американський письмен­ник. Закін. середню школу (1917). Працював репортером г. «Star» (м. Канзас, шт. Міс­сурі, США). Під час 1-ї світової війни добровільно ви­їхав в Європу і став водієм в амер. Червоному Хресті на італ.-австр. фронті, був поранений. 1919 повернувся до США, на журналіст. роботі. Від 1921 — в Парижі, іноз. кор. г. «Toronto Star». Продовжив журналіст. роботу в Іспанії під час громадян. війни (1937–38), в окупов. Мадриді написав пʼєсу «The Fifth Column» («Пʼята колона»). У 1939–60 мешкав в м-ку Сан-Франциско-де-Паула (Куба). З поч. революції на Кубі 1960 повернувся до США. Покінчив життя самогубством. Дебютував зб. оповідань «Three Stories and Ten Poems» («Три оповіда­н­ня і десять віршів», Париж, 1923). У 1926 у США ви­йшов перший роман Г. — «The Sun Also Rises» («І сонце сходить»; водночас у Лондоні з на­звою «Fiesta»; «Фієста»), епі­граф до якого дав назву соц.-психол. феномену «втрачене поколі­н­ня» (означе­н­ня людей, що про­йшли крізь ви­пробува­н­ня 1-ї світової війни і втратили не тільки фіз. здоровʼя, але й віру в сенс життя, майбутнє). Цей роман приніс Г. широке ви­зна­н­ня. У на­ступних романах «A Farewell to Arms» («Прощавай, зброє!», 1929), «For Whom the Bell Tolls» («По кому подзвін», 1940) виражена ідея гуманіст. заперече­н­ня війни. 1954 нагородж. Нобелів. премією за повість-притчу «The Old Man and the Sea» («Старий і море», 1952) за майстерність у створен­ні нового стилю у сучас. літ-рі. У повісті звучить гімн непереможності людини, її здатності вистояти; окреслено ідею, що людина у світі непередбачуваної жорстокості і непо­стійності, прагнучи від­найти своє ідеал. «я», повин­на залишатися мужньою, гідною, навіть за­знаючи поразки. Серед ін. творів Г.: зб. оповідань «In my home» («У моєму будинку», Париж, 1924), «In Our Time» («У наш час», Париж, 1924; Нью-Йорк, 1925), «The Torrents of Spring» («Весняні води», Нью-Йорк, 1926), «Men Without Woman» («Чоловіки без жінок», Нью-Йорк, 1927), «Winner Take Nothing» («Пере­можець нічого не здобуває», Нью-Йорк; Лондон, 1933); романи «To Have and Have Not» («Мати і не мати», 1937), «Islands in the Stream» («Острови в океані», 1970); спогади «A Moveable Feast» («Свято, яке завжди з тобою», 1964), «The Nick Adams Stories» («Оповіда­н­ня про Ніка Адамса», 1972; усі — Нью-Йорк). Книги Г. пере­ви­дані і пере­кладені багатьма мовами світу. Укр. мовою його твори пере­кладали Я. Борисенко, Л. Гончар, Н. Калачевська, В. Митрофанов, М. Пінчевський, Ю. Покальчук, С. Сингаївський, П. Соколовський, К. Сухенко, Н. Тарасенко та ін.

Тв.: укр. перекл. — Твори: В 4-х т. К., 1979–81.

Літ.: Эрнест Хемингуэй: Биобиблиогр. указ. Москва, 1970; Денисова Т. Н. Ернест Хемінгуей: Життя і творчість. К., 1972; Лидский Ю. Л. Творчество Э. Хемингуэя. К., 1978; Тарнавський О. Поцейбічний міт Гемінґвея // Тарнавський О. Ві­доме й позаві­доме. К., 1999; Глущенко Г. «Гімн людині» чи щось інше? // Всесвітня література та культура в навч. закладах України. 2004. № 9.

Г. О. Добко, Т. В. Добко

Завантажити статтю