Генбачов Володимир Йосипович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Генбачов Володимир Йосипович

ГЕНБАЧО́В Володимир Йосипович (10. 07. 1872, Полтава – 08. 01. 1957, м. Орлеан, Франція) – військовий діяч. Генерал-хорунжий Армії УНР. Закін. Полтав. кадет. корпус (1890), Олександрів. військ. уч-ще (1892), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі (1903). Учасник рос.-япон. війни (1904– 05). Під час 1-ї світ. війни – начштабу бригади, ком-р піхот. полку, генерал-майор. Після утворення УЦР брав участь в українізації частин рос. армії. Від кін. 1917 – на службі в Армії УНР. За часів Гетьманату – нач. постачання 3-го армій. корпусу, начштабу Полтав. залоги і 6-го Полтав. армій. корпусу. Брав участь у боях з військами Директорії. У грудні 1918 відряджений урядом УНР до УГА, де був начштабу і ком-ром (від березня 1919) 3-го корпусу. Брав активну участь у боротьбі за незалежність ЗУНР. Після закінчення укр.-польс. війни повернувся до Наддніпрянщини. Від осені 1919 служив у Добровол. армії генерала А. Денікіна. 1920 виїхав до Туреччини, від 1923 мешкав у Франції.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2006