Генеалогічне дерево

Визначення і загальна характеристика

ГЕНЕАЛОГІ́ЧНЕ ДЕ́РЕВО — графічне зображе­н­ня філогенетичних (споріднених) звʼязків різних груп організмів. Вперше схему Г. д. за­стосували Ф. Ґальтон (1865) та Е. Гек­кель (1866) щодо людини та тварин від­повід­но. При побудові Г. д. у нижній частині схеми роз­ташовують найбільш примітивні групи, у централ. — групи, що еволюціонують в осн. напрямку, характер. для даного філогенетич. стовбура, по боках — ті, що ухилилися від осн. напрямку еволюції з набу­т­тям певної спеціалізації. У верх­ній частині Г. д. знаходяться групи, які досягли найбільш високого рівня організації. Таксономічну близькість різних груп зображують ступенем роз­ходже­н­ня від­повід. гілок. Г. д. таксонів, пред­ставлених у палеонтол. літописі, накладають на геохронол. шкалу. Таке Г. д. показує час від­особле­н­ня (від­галуже­н­ня), роз­квіту і вимира­н­ня різних філогенетич. гілок. Споріднені звʼязки між різними групами організмів бувають дуже складними, тому плоске зображе­н­ня Г. д. інколи замінюють на просторове.

Ви­вче­н­ня Г. д. людини покладене в основу виріше­н­ня ряду наук. та приклад. зав­дань генетики, а також за­стосовується при істор. студіях. Побудову Г. д. починають з людини, яку називають пробандом (по­значається стрілочкою). Реєструють такі дані: прі­звище, імʼя та по батькові (для жінок вказують дівоче прі­звище), вік (для живих — рік народже­н­ня, для померлих — вік, у якому на­стала смерть; інколи вказують дату народже­н­ня й смерті), національність, місце прожива­н­ня сімʼї (для обліку можливих ендеміч. факторів), місце прожива­н­ня предків, професія, наявність хроніч. захворювань у родичів, причина смерті. По завершен­ні збору ві­домостей за допомогою системи умов. по­значень будують Г. д. Поколі­н­ня в Г. д. по­значають рим. цифрами, які пишуть ліворуч від родоводу. Араб. цифрами нумерують нащадків одного поколі­н­ня зліва направо. Братів і сестер роз­ташовують у порядку народже­н­ня, вони мають назву сибси. Часто побудову Г. д. починають не з пробанда, а з най­старішого поколі­н­ня, а зображе­н­ня роз­ташовують так, щоб кожне поколі­н­ня знаходилось на своїй горизонталі.

Д. М. Голда

Завантажити статтю