ГЕНЕРА́ЛЬНА УГО́ДА З ТАРИ́ФІВ І ТОРГІ́ВЛІ (ГАТТ) — багато­сторо­н­ня між­державна угода, яка містить принципи і правила між­народної торгівлі, обовʼязкові для країн-учасниць. Початком створе­н­ня ГАТТ стало під­писа­н­ня 30 жовтня 1947 у Женеві 23-ма країнами світу ген. угоди про зниже­н­ня мит. тарифів з метою лібералізації і роз­витку зовн. торгівлі. Нині ГАТТ включає початк. текст договору зі списками тариф. по­ступок, а також подальші ріше­н­ня, що змінюють і доповнюють початк. текст або інтер­претують його окремі стат­ті. Її вищим органом (до створе­н­ня СОТ) були сесії, оперативно-виконав. — рада пред­ставників. Робочі органи організації: по­стійно діючий секретаріат, по­стійні комітети (зокрема з торгівлі та роз­витку, тариф. по­ступок, антидемпінг. практики), під­комітети та робочі групи. Осн. принципи ГАТТ: обовʼязк. за­стосува­н­ня у взаєм. торгівлі країн-учасниць режиму найбільшого сприя­н­ня; взаємні по­ступки і зниже­н­ня мита та ін. (нетариф.) барʼєрів; веде­н­ня зовн. торгівлі на приватноправовій основі. Осн. формою роботи ГАТТ є проведе­н­ня учасниками угоди багато­сторон. торгових пере­говорів — раундів, які можуть тривати декілька років.

За більш ніж пʼятдесятиріч. період діяльності організації в її рамках було проведено 8 раундів пере­говорів: в 1947, 1949, 1951, 1956, 1960–62, 1964–67, 1973– 79, 1986–94. Девʼятий раунд триває від листопада 2001. Його заверше­н­ня можливе на­прикінці 2006.

У 1995 створ. СОТ, яка фактично увібрала в себе ГАТТ та набула цілого ряду нових функцій: регулюва­н­ня повʼязаних з торгівлею інвестицій і прав інтелектуал. власності, на­да­н­ня телекомунікац. послуг, інформ. технологій тощо. На поч. грудня 2005 у СОТ входили 148 країн-учасниць і 33 країни-спо­стерігача (серед них — Україна, яка завершує пере­говорний процес щодо при­єд­на­н­ня до СОТ і може стати її членом 2006). Всі правила, затверджені на черговому раунді пере­говорів країн-учасниць, публікують офіц. ви­да­н­ня СОТ.