Розмір шрифту

A

Генетика рослин

ГЕНЕ́ТИКА РОСЛИ́Н — роз­діл генетики, що ви­вчає спадковість і мінливість вищих рослин. Осн. методами Г. р., окрім загально генетичних, є методи екс­перим. мутагенезу, поліплоїдії, моносомного аналізу, а також нові — методи одержа­н­ня гаплоїд. рослин з пиляків і гібридизація протопластів.

Г. р. як роз­діл заг. генетики сформувалася на поч. 20 ст. У сучас. Україні дослідж. в галузі Г. р. повʼязані як з традиц. заг. генетикою, так і з біо­хім. та молекуляр. генетикою. У галузі заг. генетики значне місце посідають дослідже­н­ня теор. основ мутагенезу рослин і їх практ. викори­ста­н­ня, що проводяться під керівництвом В. Моргуна. Значна увага приділяється також про­блемам від­даленої гібридизації, індивід. роз­витку рослин. У Селекц.-генет. ін­ституті (Одеса) групою науковців під керівництвом А. Стельмаха створ. набори ізоген. ліній за локусами Vrn (потреба в яровизації); досліджено генет. ефекти алелів цих генів щодо темпів роз­витку; роз­роблено методику генет. маніпулюва­н­ня цими генами. У біо­хім. генетиці завдяки роботам О. Созінова і його послідовників закладено теор. основу викори­ста­н­ня біо­хім. маркерів в генетиці і селекції рослин; досліджено поліморфізм запасних білків рослин; ви­значено зчепле­н­ня окремих блоків запасних білків з агрономічно важливими ознаками. Остан­нім часом у звʼязку з досягне­н­нями ген­ної та клітин. інженерії значну увагу зосереджено на роз­витку Г. р. Досягне­н­ня в дослідж. поліморфізму ДНК і культури тканин і органів in vitro сприяли створен­ню нового напряму — біо­технології, що спеціалізується на отриман­ні транс­ген. рослин, ДНК-технологіях, викори­стан­ні культури тканин і органів in vitro. У 80-х рр. 20 ст. у звʼязку з роз­витком ДНК-технологій в Україні були роз­роблені генно-інж. технології детекції бактеріал. раку рослин, ви­значе­н­ня цитоплазми соняшника, детекції низки вірус. хвороб, добору рослин за рівнем гомео­статичності (Ю. Сиволап); створ. перший генетично модифікований вітчизн. гібрид цукр. буряку, стійкий до гербіциду (М. Роїк); проведено дослідж. з генет. транс­формації і отрима­н­ня транс­ген. бобових рослин, а також рослин продуцентів важливих для медицини рекомбінант. білків (М. Кучук). Нині в Україні значну увагу приділяють дослідж. культури тканин і органів in vitro. Так, вчені Ін­ституту молекуляр. біо­логії і генетики НАНУ (Київ) за­ймаються ви­вче­н­ням особливостей причин, механізмів та шляхів регуляції структурно-функціон. мінливості геному в клітин. популяціях in vitro та in vivo і роз­робле­н­ням на цій основі генет. основ клітин. біо­технології рослин. В Ін­ституті клітин. біо­логії та генет. інженерії НАНУ (Київ) групою науковців під керівництвом Я. Блюма проводяться дослідж. молекуляр. організації і механізмів функціонува­н­ня цитоскелета клітин вищих рослин; ви­вчається роль пост­транс­ляц. модифікацій ядер. білків в регуляції надмолекуляр. структури хроматину. У Нац. аграр. університеті роз­роблено і впроваджено систему отрима­н­ня без­вірус. рослин хмелю з викори­ста­н­ням культури тканин (М. Мельничук).

В Україні дослідж. геному як центр. генет. системи рослин на молекуляр. рівні роз­почато у 70-х рр. 20 ст. в Селекц.-генет. ін­ституті, в Ін­ституті молекуляр. біо­логії і генетики АН УРСР та в Ін­ституті фізіології рослин і генетики АН УРСР. Ви­значено роз­міри геному рослин і встановлено його особливості порівняно з геномом тварин. Встановлено, що в злаках гени пере­важно не є унікальними, а мають декілька копій. У 80-х рр. 20 ст. під керівництвом К. Ситника створ. Всесоюзну про­граму «Геном рослин» для виріше­н­ня про­блем організації і мінливості геному рослин. Від 90-х рр. 20 ст. проводяться дослідж. молекулярно-генет. поліморфізму рослин за аналізом мінливості ДНК. Створе­н­ня системи ПЛР-аналізу (полімеразної ланцюгової реакції) сприяло виведен­ню ДНК-аналізу на якісно новий рівень і в мас­штабах, що задовольняють потреби генетики і селекції. Стало можливим диференціювати за профілем ДНК види, сорти, лінії, гібриди; модернізувати селекц. процес (селекція з допомогою молекуляр. маркерів). Окремі пита­н­ня Г. р. ви­вчають також у Пд. біо­технол. центрі в рослин­ництві УААН (Одеса), Центрі генет. ресурсів України при Ін­ституті рослин­ництва УААН (Харків) та ін. установах.

Літ.: Дубинин Н. П. Общая генетика. Москва, 1976; Экспериментальная генетика растений. К., 1977; Геном рослин. К., 1988.

Ю. М. Сиволап

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29063
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
246
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 4):
Бібліографічний опис:

Генетика рослин / Ю. М. Сиволап // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29063.

Henetyka roslyn / Yu. M. Syvolap // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29063.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору