Красноградський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красноградський район

КРАСНОГРА́ДСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-західній частині Харківської області. Межує з Валків., Нововодолаз., Кегичів. і Зачепилів. р-нами Харків. обл. і Карлів. р-ном Полтав. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фа­шист. окупацією. Пл. 1 тис. км2 . Насел. 49 240 осіб (2001, складає 87,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну – м. Красноград і 55 сільс. насел. пунктів. Поверхня – пологохвиляста лесова рівнина, що має заг. похил на Пд. Зх. Най­більш підвищена пн. частина. Корисні копалини: газ (частини Західно-Хрестищенського газоконденсатного родовища та Кегичівського газоконденсатного родовища), нафта, мергель, лесоподібні суглинки, піски, гли­ни. Протікають 5 річок, зокрема Бе­­рестова (довж. у межах р-ну 32 км, перетинає його з Пн. Сх. на Пд. Зх.; притока Орелі, бас. Дніпра) та її притоки Берестовенька та Вошива. Найпоширеніші ґрунти: чорноземні звичай­ні середньогумусні (в основному на вододіл. плато та їхніх схилах), чорноземні лучні, лучно-болотні та болотні (на знижених ділянках). Пл. лісів і ліс. насаджень бл. 9 тис. га. Осн. породи: сос­на (45 %) та дуб (40 %); зростають також липа, тополя, вільха чорна, берест, береза, біла ака­ція. Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники місц. значення Гірчаківський, Ленінський, Мок­рянський (усі – ентомол.), Мартинівський, Петрівський (зарезервований; обидва – орнітол.). Від залізнич. вузла ст. Красноград (до 1964 – ст. Костянтиноград) відходять лінії на Дніпропетровськ, Полтаву, Харків і Ло­зову. Через тер. р-ну проходять автомагістралі Харків–Сімферополь, Красноград–Полтава. Крас­­ноградщина – с.-г. р-н. Осн. напрям рослинництва – зер­ново-буряківн., тваринництва – м’ясо-молочний. Пл. с.-г. угідь 79,4 тис. га, з них орних земель – 66 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, греч­ка, соняшник.

Працюють 6 приват. с.-г. підпр-в, 14 с.-г. т-в, 10 фермер. госп-в. Серед найбільших с.-г. підпр-в – «Промінь», «Зоря», «Піщанське». У К. р. – 13 заг.-осв. шкіл, 9 навч.-вихов. комплексів, г-зія, 3 дит. позашкіл. установи, багатопрофіл. і профес. ліцеї, 3 ВНЗи І–ІІ рівня акре­ди­тації, ДЮСШ; 22 клуб. закла­ди, 28 б-к, Красноградсь­кий крає­знавчий музей ім. П. Мар­ти­но­ви­ча; центр. рай. і дільнична лі­карні, 9 амбулаторій сімей. лікаря, 2 фельдшер.-акушер. і 18 фельдшер. пунктів. Спорт. база: 2 стадіони, 22 зали, 22 футбол. поля, 15 осередків для фізкультурно-оздоров. занять. Є 4 готелі. Виходить рай. г. «Вісті Красноградщини». Діють 7 реліг. гро­мад УПЦ МП (у Краснограді, се­лах Берестовенька, Наталине, Піщанка, Попівка, Соснівка, Хрес­тище), а також свідків Єгови, ад­­вентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів, християн віри євангельської. На тер. р-ну – понад 230 пам’яток археології, 27 об’єктів культур. спадщини; встановлено 13 мемор. дощок видат. землякам і на честь знамен. подій. За межами Красноградщини здобули визнання на­­родні ансамбль бандуристів і фольклор. колектив «Берестяночка». Серед видат. уродженців – Герої України керівники с.-г. підпр-в І. Гулий (с. Соснівка) та О. Кудревич (с. Кирилівка); лікарі невролог О. Морозова (с. Петрівка) та терапевт В. Хво­­ростінка (с. Наталине), економіст М. Панченко (с. Олександрівка), історик М. Черненко (с. Попівка); письменники Андрій Бобенко (с. Добренька), І. Сенченко (с. На­­талине); художник П. Мартинович (с. Костянтинівка); Герої Рад. Союзу Д. Гамов (с. Піщанка), І. Давидов (с. Лукашівка), Л. Се­­мисалов (с. Добренька), М. Сябро (с. Соснівка).

Літ.: Мариненко Д. Т. Красноградський район: Істор.-краєзнав. нарис. 1992; Гришина Н. В. та ін. Красноградщина: час, події, люди… 2005 (обидва – Красноград).

В. В. Щепіна

Стаття оновлена: 2014