Геніка Ростислав Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Геніка Ростислав Володимирович

ГЕ́НІКА Ростислав Володимирович (15(27). 10. 1859, Корчев. пов., нині Твер. обл., РФ – ?, Чехо-Словаччина) – піаніст, педагог. Закін. Моск. консерваторію (1879; кл. фортепіано М. Рубінштейна, композиції – П. Чайковського). Від 1880 працював у Харкові: ст. викл. Муз. уч-ща РМТ (1880– 1917), проф. Консерваторії (1917– 22), водночас харків. кореспондент «Русской музыкальной газеты» (1896–1918). Був одним з ініціаторів створення Тимчасового муз. т-ва з пропаганди камер. музики у Харкові. У 1890– 1910-х рр. влаштовував цикли концертів-лекцій, де виступав як лектор і соліст-виконавець. Тексти лекцій друкувалися на сторінках «Русской музыкальной газеты», згодом виходили окремими примірниками. 1922 емігрував до Чехо-Словаччини. Г. – перший теоретик фортепіан. мист-ва в Україні та Росії. Концертував зі скрипалями К. Горським і В. Слатіним, співаками К. Бугамеллі, М. Тихоновим та ін. Виконував твори укр., рос. та зарубіж. композиторів, а також харків. композиторів (В. Сокальського, А. Шульца-Евлера). Г. – автор низки праць, присвяч. розвитку фортепіан. мист-ва в Європі, творчості Л. ван Бетговена, Р. Шуманна, П. Чайковського, М. Рубінштейна. Написав низку фортепіан. творів малих форм, а також транскрипцій на мотиви Р. Ваґнера з опери «Парсифаль», араб. мелодії П. Чайковського з балету «Лускунчик», фантазії «Вир» та тему Е. Ґріґа.

Пр.: История фортепиано в связи с историей фортепианной виртуозности и литературы, с изображениями старинных инструментов. Ч. 1. Эпоха до Бетховена. Москва, 1896; Из летописей фортепиано: Муз.-истор. очерки. С.-Петербург, 1905; Фортепианное творчество П. И. Чайковского. С.-Петербург, 1908; Очерки истории музыки. Т. 1–2. С.-Петербург, 1911–12.

Літ.: Кононова Е. В. Страницы музыкальной культуры Харькова: Творческий портрет Ростислава Геники. Х., 1984; Її ж. Музикант-просвітитель // Музика. 1984. № 5; Її ж. Музична культура Харкова кінця ХVIII – початку ХХ ст. Х., 2004.

О. В. Кононова

Стаття оновлена: 2006