Геніюш Лариса Антонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Геніюш Лариса Антонівна

ГЕ́НІЮШ Лариса Антонівна (Геніюш Ларыса Антонаўна; 27. 07(09. 08). 1910, маєток Жлобовці, нині с. Злобовщина Гроднен. обл., Білорусь – 07. 04. 1983, смт Зельва Гроднен. обл.) – білоруська поетеса. Закін. Вовковиську польс. г-зію (1928). Після одруження 1937 переїхала з чоловіком до Праги, де активно включилася в життя білорус. еміграції; деякий час була секр. уряду Білорус. Нар. Респ. Писати вірші почала 1935, друкуватися – 1939 переважно в емігрант. виданнях. Осн. мотиви поет. творчості того періоду – мрії про кращу долю для свого краю, прославлення мужності й самопожертви борців за визволення, пейзажна лірика, туга за батьківщиною. 1948 Г. заарешт. й депортов. до СРСР, 1949 засуджена Верх. судом Білорус. РСР до 25 р. виправно-труд. таборів (у Комі АРСР). Її «табірні вірші» відзначаються почуттям мужності, незлам. люд. гідності, тонкою самоіронією. 1956 термін покарання поетесі зменшено до 8-ми р. і звільнено з ув’язнення. Вийшовши на волю, Г. оселилася на батьківщині свого чоловіка (смт Зельва), де жила, не прийнявши рад. громадянства, до остан. днів. Авторка поет. зб. «Ад родных ніў» (Прага, 1942), «Невадам з Нёмана» (1967), «На чабары настоена» (1982), «Белы сон: Вершы і паэмы» (1990; усі – Мінськ), «Dziewiać wieršaú» (Bielastok, 1987), у яких яскраво виражені фольклор.-пісенні, патріот. мотиви, захоплення рідною природою, турбота про духовну спадщину свого народу й спадкоємність його традицій. Випустила також дві зб. поезій для дітей «Казкі для Міхаські» (1972), «Добрай раніцы, Алесь!» (1976; обидві – Мінськ). Посмертно надрук. її твори: поема «Маёй бабусі» // «Спадчына», 1989, № 2, спогади поетеси «Споведзь» // «Маладосць», 1990, № 1–6, «Даўніна» // «Полымя», 1990, № 7. Твори Г. перекладені англ. та нім. мовами. Укр. мовою їх перекладали В. Лучук, І. Гнатюк, О. Сенатович, В. Колодій, Р. Лубківський.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Жовтень. 1964. № 9; (Вірші) // Слов’ян. небо. Л., 1972.

Літ.: Бічэль-Загнетава Д. Ларыса Геніюш // Беларусь. 1985. № 8; Її ж. З прынямонскіх вярбін // Полымя. 1988. № 4; Сачанка Б. Ларыса Геніюш // Маладосць. 1988. № 10.

Г. П. Півторак

Стаття оновлена: 2006