Генофонд - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Генофонд

ГЕНОФО́НД (від ген і фонд) – сукупність усіх генів даного виду рослин, тварин тощо. У її межах гени характеризуються певним якісним складом і частотою різних алельних варіантів. Термін запропонував у 1928 О. Серебровський, працями якого започатковано інвентаризацію та систем. аналіз Г. птиці. Поняття «Г.» застосовують при обґрунтуванні стану флори і фауни, генет. здоров’я сучас. людини, долі наступ. поколінь перед загрозою екол. неблагополуччя. В останні 20 р. в Україні має місце демогр. криза, що характеризується від’ємним приростом населення (кількість померлих переважає кількість народжених). Якщо 1991 цей показник становив 30 тис., то 1996 він зріс до 300 тис., і лише від 2002 почалася певна його нормалізація. Водночас зріс рівень поширеності спадк. патологій і вроджених вад розвитку (1980 – 16, кін. 20 ст. – 30–32 випадки на 1 тис. насел.). Нині під загрозою зникнення перебувають бл. 20-ти тис. видів рослин, 600 видів птахів, 120 видів ссавців, багато видів риб, плазунів, земноводних, молюсків, комах тощо. Щорічно безповоротно зникають понад 300 видів тварин, з них 2–3 види – птахи і ссавці, що зумовило необхідність вжити заходи зі збереження Г. В Україні це питання є одним з обов’язків держави, про що записано в ст. 16 Конституції. Від 1992 функціонує програма, спрямована на захист Г. насел. України, що передбачає оцінку генет. вантажу в різних її регіонах залежно від забруднення довкілля; визначення ролі мутагенів у повітрі, воді, ґрунті та харч. продуктах, у виникненні спадк. патології та вроджених вад розвитку; опрацювання та впровадження лікув.-профілакт. заходів, спрямованих на ранню (пренатальну) діагностику генетично зумовленої патології; корекцію вроджених вад розвитку; застосування антимутаген. препаратів та впровадження комплексу заходів преконцепцій. профілактики. Такий підхід передбачає пре- та постнатальний скринінг найпоширеніших спадк. захворювань, їхню молекулярно-генет. діагностику, ефективне мед.-генет. консультування родин при наявності такої патології. Фахівці опрацьовують схеми профілакт. застосування антимутагенів природ. походження.

Літ.: Бариляк И. Р., Сердюк А. М., Пыриг Л. А. О концепции национальной научной программы «Защита генофонда населения Украины» // Тез. докл. 6-го съезда генетиков и селекционеров. Т. 1. К., 1992; Бариляк І. Р., Сердюк А. М., Стемпурський Ю. М. Захист генофонду населення України // ЦГ. 1993. Т. 27, № 4; Бариляк І. Р., Бердишев Г. Д., Бонь О. В. Генофонд народонаселення України: сучасний стан та нові підходи до проблеми захисту і збереження // Там само. 2001. Т. 35, № 4.

І. Р. Бариляк

Стаття оновлена: 2006