Географічне товариство Українське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Географічне товариство Українське

ГЕОГРАФІ́ЧНЕ ТОВАРИ́ТВО Українське (УГТ) – всеукраїнська громадська наукова організація, що об’єднує вчених, учителів, фахівців, студентів у галузі географії та суміжних з нею наук. Засн. 1873 як Пд.-зх. відділ Рос. геогр. т-ва (голова – Г. Ґалаґан). В орг-ції і діяльності Відділу помітною була роль П. Чубинського, В. Антоновича, М. Лисенка, М. Драгоманова, Ф. Вовка, П. Житецького, О. Русова. Відділ здійснював наук. програму з дослідж. рельєфу, топографії, клімат. і гідрол. умов, ґрунт. покриву і тварин. світу, госп-ва і насел., історії, культури, мови і фольклору. При ньому існували б-ка (1000 вид.), музей (понад 3000 експонатів). Внаслідок актив. проукраїнської діяльності чл. Відділу 1876 його було ліквідовано. Відродження Т-ва відбулося набагато пізніше зі створенням його відділів у Чернівцях і в Криму (1945), Харкові (1946), Львові (1947), створенням Укр. філії Всесоюз. геогр. т-ва (1947). Від 1958 Т-во – наук.-громад. орг-ція при АН УРСР (нині НАНУ). Відбулося 9 з’їздів УГТ (1964–2004). Т-во має 30 відділів в областях, наук. і вузів. центрах України. Чл. Т-ва об’єднані в асоц. і комісії. Останнім часом діяльність Т-ва спрямована на зміцнення наук. засад утвердження в Україні принципів сталого розвитку, удосконалення територ. системи держ. упр., формування та реалізацію держ. регіон. політики, проведення комплекс. досліджень регіонів, їх природ., соц.-екон. умов та ресурсів, змін клімату, стихій. лих та катастроф, розроблення держ. стандартів серед. та вищої геогр. освіти. Т-во було співзасн. «Українського географічного журналу» (1993). У різний час Т-во очолювали П. Заморій (1957– 64), О. Маринич (1964–95), П. Шищенко (від 1995).

Літ.: Мельничук І. В., Маринич О. М. До історії Українського географічного товариства // Вісн. Київ. ун-ту. Географія. 1999. Вип. 45.

П. Г. Шищенко

Стаття оновлена: 2006