ГЕОДИНА́МІКА (від гео... і динаміка) — галузь наук про Землю. Ін. назва — великий кругообіг геол. процесів. Г. ви­вчає процеси, що від­буваються у гео­сферах, силові поля, зумовлені цими процесами, фіз. та мех. наслідки за­значених полів, зокрема пере­міще­н­ня мас гірських порід, магматич. роз­плавів, води, повітря тощо. У від­повід­ності до поділу Землі на гео­сфери Г. роз­поділяється на динаміки: земного ядра, мантії, літо­сфери (найбільш верх. мантії і кори), гідро­сфери, атмо­сфери і навколозем. косміч. простору. Динаміка верх. мантії і земної кори (тектоно­сфери), в деякій мірі гідро­сфери і атмо­сфери, які об­умовлюють тектонічні рухи і утворе­н­ня тектоніч. структур, збігається з тектонофізикою. Динаміку 3-х внутр. гео­сфер обʼ­єд­нують у внутр. Г., а динаміку 3-х зовн. — у зовн. Г. Внутр. Г. входить до сфери інтересів геології, геофізики і геохімії. Зовн. Г. входить до цієї сфери у тій мірі, в якій гідро­сфера і атмо­сфера впливають на процеси і фіз. поля внутр. гео­сфер, перш за все земної кори. Динаміка гідро­сфери є галуз­зю океанології, лімнології та гідрології, динаміка атмо­сфери — метеорології. Динаміка навколозем. косміч. простору, зокрема магніто­сфери, є складовою частиною косміч. геофізики. Починаючи від 1960, коли великої популярності набула концепція нової глобал. тектоніки, або тектоніки плит, термін «Г.» у від­повід. літературі вживається для опису рухів (що припускається) літо­сфер. плит та для об­ґрунтува­н­ня процесів і механізмів, які ці рухи зумовлюють. Із до­да­н­ням до терміна «Г.» пояснювал. означень можуть роз­глядатися геодинам. аспекти певних областей або структур, напр., «Г. рухомих поясів». Геодинам. процеси, що від­бувались у геол. минулому, від­носять до палеогеодинаміки. Методами зовн. Г. є пере­важно без­посередні спо­стереже­н­ня процесів та виміри параметрів гео­сфер, зокрема по­стій. моніторинг океану, ін. водойм, атмо­сфери та навколозем. косміч. простору. Широко використовуються наземні та суднові станції спо­стережень, зонди, геофіз. ракети, штучні супутники Землі, матем. моделюва­н­ня і обробле­н­ня даних із за­стосува­н­ням обчислювал. техніки. Внутр. Г. пере­буває у складнішому стані через неможливість без­посеред. проникне­н­ня приладами на великі глибини та внаслідок значно нижчих швидкостей протіка­н­ня фіз. і мех. процесів. Параметри глибоких надр ви­значають за допомогою геофіз. методів (сейсмічних, електромагніт., гравіметрич. тощо). Прояви глибин. процесів на поверх­ні у багатьох випадках припускають неодно­значне тлумаче­н­ня. Тому у сучас. геодинаміч. кон­струкціях велику роль ві­ді­грають гіпотетичні елементи, хоча при цьому теж використовуються і матем., і фіз. моделюва­н­ня, і сучасна космічна та обчислювал. техніка. Близький до внутр. Г. термін «динамічна геологія».