Розмір шрифту

A

Геології і геохімії горючих копалин інститут НАНУ

ГЕОЛО́ГІЇ І ГЕОХІ́МІЇ ГОРЮ́ЧИХ КОПА́ЛИН Ін­ститут НАНУ — науково-дослідна установа, що ви­вчає про­блеми геології і геохімії горючих корисних копалин. Засн. 1951 у Львові на базі від­діл. Ін­ституту геол. наук АН УРСР як Ін­ститут геології корис. копалин АН УРСР. Від 1963 — сучасна назва. 2000– 04 — по­двійне під­порядкува­н­ня (НАНУ та Нац. акц. компанії «Нафтогаз України»). У структурі Ін­ституту — 9 наук. від­ділів (геології нафти і газу; седиментології провінцій горючих копалин; нафтогаз. гідрогеології, геохімії і охорони гідро­сфери; про­блем нафт. геофізики; про­блем геології Карпат; геохімії осадових товщ нафтогазонос. провінцій; геохімії глибин. флюїдів; геології і геохімії твердих горючих копалин; про­блем геотехнології горючих копалин) і 5 лаб. При Ін­ституті функціонує наук. рада Від­діл. наук про Землю Президії НАНУ у галузі геології і геотехнології горючих копалин. Основні напрями наук. досліджень: теорія нафтогазо­утворе­н­ня, ви­вче­н­ня закономірностей формува­н­ня та роз­міще­н­ня покладів нафти, газу та метано-вугіл. родовищ; геол. та геохім. палеоокеано­графія давніх континентал. окраїн та їх корисні копалини; роз­робка наук. засад енергоефектив. геотехнологій пере­робки некондинцій. покладів горючих копалин; геологія та гео­екологія Карпат. регіону. Спів­роб. Ін­ституту роз­робили гідрогеохім. показники нафтогазоносності за мінерал., орган. та ізотоп. складом водню і кисню під­зем. вод; встановили закономірності пошире­н­ня коксів. вугі­л­ля вугленос. формацій Донбасу; склали низку тектоніч. та геол. карт Укр. Карпат; довели існува­н­ня під­зем. дис­тиляції і конденсації вод у вуглеводневих покладах. Наукові дослідже­н­ня характеризуються комплексністю і проводяться з викори­ста­н­ням новіт. досягнень суміж. наук, зокрема хім. і фіз.-математичних. Найбільш вагомі результати вчених від­значені держ. преміями — Г. Доленко, В. Порфирʼєв (1971); В. Калюжний (1983); О. Вʼялов (1986); В. Забігайло (1991); та премією НАНУ ім. В. Вернадського — Г. Доленко (1977); О. Вʼялов (1979); Ю. Сеньковський (1994). В Ін­ституті працює 233 особи, з них 56 — наук. спів­роб., зокрема 12 д-рів та 38 канд. н. Серед видат. науковців — В. Соболєв, В. Сельський, О. Вʼялов, Є. Лазаренко, В. Порфирʼєв, Г. Доленко, С. Суб­ботін, Л. Ткачук, М. Ладиженський, Я. Середа, Р. Кучер, В. Кітик, В. Забігайло, Ю. Сеньковський. Від 1965 Ін­ститут видає наук. ж. «Геологія і геохімія горючих копалин». Перший дир. Ін­ституту — В. Порфирʼєв (1951–63), від 2003 — М. Павлюк.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наукові центри
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29129
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
100
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Геології і геохімії горючих копалин інститут НАНУ / Д. Є. Макаренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29129.

Heolohii i heokhimii horiuchykh kopalyn instytut NANU / D. Ye. Makarenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29129.

Завантажити бібліографічний опис

Історії України Інститут НАНУ
Наукові центри  |  Том 11  |  2025
О. С. Рубльов
Біології південних морів Інститут ім. О. Ковалевського
Наукові центри  |  Том 3  |  2004
А. Г. Сивцова
Біології тварин Інститут УААН
Наукові центри  |  Том 3  |  2024
Р. Я. Іскра
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору