Геологія і геохімія горючих копалин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Геологія і геохімія горючих копалин

«ГЕОЛО́ГІЯ І ГЕОХІ́МІЯ ГОРЮ́ЧИХ КОПА́ЛИН» – науковий журнал. Засн. 1965 Ін-том геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (нині Геології і геохімії горючих копалин інститут НАНУ) як респ. міжвідом. зб. Від 1 до 45 випусків (1975) періодичність зб. складала 4 номери на рік, наклад – 1000 прим. 1976–91 щороку виходило друком 2 номери. 1965–69 та 1974–91 у зб. друкувалися статті рос. мовою, 1970–73 – укр., їх реферати – рос. мовами. 1992 Президія АНУ постановила започаткувати випуск наук. ж. «Г. і г. г. к.». Від 1996 співзасновником журналу є Укр. нафтогазова академія. Періодичність журналу – 4 номери на рік; мови вид. – укр., рос., англ. Наклад 1992–94 складав 1000 прим., 1995 – 500, від 1996 – 350 прим. У журналі публікуються заг.-теор. і метод. статті з усіх питань геології, геохімії, геотехнології, висвітлюються умови видобутку та комплекс. використання горючих копалин, а також результати вивчення геол. будови провінції горючих копалин, проблеми геоекології. Осн. тематика вид.: регіон. геологія, стратиграфія, палеогеографія і тектоніка р-нів поширення горючих копалин, проблеми геодинаміки, палеоокеанографії, седиментології і літології провінції горючих копалин, генезис нафти, газу, вугілля, горючих сланців, умови формування і закономірності розміщення їх родовищ, структурні особливості земної кори у межах нафтогазонос. провінцій, колектор. властивості продуктив. горизонтів нафт. і газових родовищ, методика пошуків, розвідування та оцінювання прогноз. запасів родовищ, моделювання процесів утворення і метаморфізму горючих копалин, геохімія глибин. розчинів, пов’язаних з процесами, що відбуваються у верх. мантії і земній корі, хім. та ізотоп. склад горючих копалин, гідрогеологія, гідрогеохімія та охорона гідросфери, міграція нафти і газу, геохім. особливості осад. товщ провінції горючих копалин, геохімія рідкіс. і розсіяних елементів у породах нафтогазонос. і вугленос. р-нів. Гол. ред. – М. Павлюк.

Д. Є. Макаренко

Стаття оновлена: 2006