Георгієв Володимир Іванов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Георгієв Володимир Іванов

ГЕОРГІ́ЄВ Володимир Іванов (Георгиев Владимир Иванов; 03(16). 02. 1908, с. Габаре Врачан. пов., Болгарія – 14. 07. 1986, Софія) – болгарський мовознавець. Брат Е. Георгієва. Акад. Болгар. АН (1952). Видатний славіст, індоєвропеїст, фахівець із заг. мовознавства. Закін. Софій. ун-т (1930; викл. Д. Дечев, В. Бешевлієв, Ст. Младенов). Спеціалізувався за кордоном (1933– 34, 1939, 1946–47) з класич. мовознавства (у П. Кречмера, Н. Йокла), фонології (у М. Трубецького). Від 1931 викладав у Софій. ун-ті: від 1945 – проф., 1948–74 – зав. каф. заг. та порівнял.-індоєвроп. мовознавства. Монографії Г. «Въпроси на българската етимология» (София, 1958) та «Исследования по сравнительно-историческому языкознанию. Родственные отношения индоевропейских языков» (Москва, 1958) стали теор. базою для фронтал. реконструкції первіс. форми і значення лексики; під кер-вом ученого вийшли 1–3 т. «Български етимологичен речник» (т. 1–6, 1964–2002). Вивчав мови Балкан., Малоазій. та Апенін. ареалів («Траките и техният език», 1977). У дослідж. Г. зі славістики «Вокалната система в развоя на славянските езици» (1964), «Основни проблеми на славянската диахронна морфология» (1969) розглянуто в діахроніч. плані фонемну систему із залученням даних старослов’ян. мови, стародав. антропонімії та топонімії, механізм відкриття закритих складів через метатезу плавних. Учений поглибив і розширив зв’язки праслов’ян. мови з балт., герман. та індо-іран. мовами. Він займався актуал. питаннями болгаристики («Проблеми на българския език», 1985), зокрема правопису. Був одним із укладачів «Правописен речник на българския книжовен език» (1945), гол. ред. ж. «Български език», «Балканско езикознание», 1–6 т. енциклопедії «България: В 7 т.» (1978–96), а також видань «Кратка българска енциклопедия: В 5 т.» (1963–69), «Енциклопедия. А–Я» (1974). Усі зазнач. видання опубл. в Софії. Г. сприяв розвитку науки на посаді ректора Софій. ун-ту, віце-президента Болгар. АН (1959– 72), дир. Єдиного центру мови й літ-ри Болгар. АН (від 1972), очолював Болгар. та Міжнар. ком-ти славістів (1958–63 та від 1983), Міжнар. ком-т з вивчення Пд.-Зх. Європи (1965–67). Був чл. низки іноз. академій, почес. д-ром ВНЗів Європи, зокрема й Київського ун-ту (1983). Лауреат Димитрів. премій (1951, 1969), нагородж. орденами і медалями Болгарії.

Пр.: Индоевропейските гутурали // Годишник на Софий. ун-т. Историко-филол. ф-т. 1932. № 28; Предгръцко езикознание. Ч. 1–2. София, 1941–45; Проблема периодизации истории языка и периодизация болгарского языка // Славистичен сборник. София, 1958. № 1; Балто-славянский, германский и индоиранский // Славян. филология. Москва, 1958. № 1; Исследования по сравнительному историческому языкознанию // Родствен. отношения индо-европ. языков. Москва, 1958; Българска етимология и ономастика. София, 1960; Общеславянское значение проблемы акания. София, 1968 (співавт.); Три периода развития праславянского языка // Славян. филология. София, 1973. № 12; La lingua e l’origine degli Etruschi. Roma, 1979; Introduction into the history of the Indoeuropean languages. Sofia, 1982.

Літ.: Гълъбов И. Живот и научна дейност на акад. Владимир Георгиев // Известия на Института за български език. 1968. № 16; Библиография на трудовете на Вл. Георгиев 1932–1980 // В чест на акад. Вл. Георгиев: Езиковедски проучвания. София, 1980; Стоянов І. А. Академік Володимир Георгієв // Мовознавство. 1986. № 5; Асенова П. Владимир Георгиев. Очерк. София, 1991.

І. А. Стоянов

Стаття оновлена: 2006