Георгієвський Костянтин Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Георгієвський Костянтин Миколайович

ГЕО́РГІЄВСЬКИЙ Костянтин Миколайович (09 (21). 02. 1867, С.-Петербург – 24. 07. 1933) – лікар-терапевт. Д-р медицини (1896). Закін. Військ.- мед. академію (С.-Петербург, 1893), де працював приват-доц. у 1899–1903. У 1897–99 – у закордон. наук. відрядженні. Від 1903 – у Харків. ун-ті: 1906–21 – зав. каф. шпитал. терапії; 1922– 33 – зав. каф. внутр. хвороб Ленінгр. ін-ту удосконалення лікарів (нині С.-Петербург). Осн. наук. дослідж. присвяч. етіології, патогенезу, клініці та лікуванню інфекц., паразитар. захворювань, хвороб шлунк.-кишк. тракту, крові та ендокрин. системи. Вивчав механізм фагоцитозу. Виявив появу імун. тіл у кінці лихоманк. періоду черев. тифу. Обґрунтував значення френікус-феномену в діагностиці гострих холециститів (симптом Мюссе–Георгієвського). Під кер-вом Г. започатковано аутоімунну терапію бронхіал. астми. Вперше в РФ описав клініку гострого геморагічного міозиту та обґрунтував його інфекц. етіологію.

Пр.: К вопросу о действии препаратов щитовидной железы на животный организм. С.-Петербург, 1896; По поводу эпидемии трихиноза в Харькове в ноябре 1907 г. // Рус. врач. 1908. № 3; Phenylcinchoninsäure (Atophan) bei Gicht // Deutsche medizinische Wochenschrift. 1911. № 22; Наблюдение над действием синталина при сахарном диабете // ВД. 1928. № 23–24.

Літ.: Профессор Константин Николаевич Георгиевский // ВД. 1924. № 8–9.

Ю. С. Паращук

Стаття оновлена: 2006