Георгіце Іон Теодосійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Георгіце Іон Теодосійович

ГЕОРГІ́ЦЕ Іон Теодосійович (Gheorghiţă Ion Teodose; 02. 04. 1939, с. Ларга Бричан. р-ну, Молдова – 28. 11. 1991, Кишинів) – молдавський поет, прозаїк, драматург, есеїст. На ранньому етапі творчості виступав під псевд. Radu Delamunte. Закін. Чернів. ун-т (1963). Відтоді працював у обл. г. «Зориле Буковиней». Низка віршів Г. була надрук. у колект. зб. «Плаюл дойнелор» («Пісенний край», Уж., 1968). Автор зб. «Мэрул дискордией» («Яблуко розбрату», Кишинів) та «Нелиништь матинале» («Ранкові тривоги», Уж., обидві – 1969). У перших книжках Г. домінують теми та образи, що відображають красу та щедрість рідного краю, велич людини праці та багатства її духов. світу тощо. Ці ж мотиви розвинено в наступ. зб.: «Ла марӂиня кымпией» («Край поля», 1972), «Ынэлцимь константе» («Постійні висоти», 1979), «Симплу» («Просто», 1981), «Дин прагул касей» («Від порогу рідної хати», 1986). Г. – автор драм. поеми «Зодия Инорогулуй» («Зоря однорога», 1983), в якій центр. фігурою є істор. постать молд. вченого і політ. діяча Д. Кантеміра. До зб. його драм. творів «Viaţa în continuare» («Життя триває», 1991) увійшли п’єса «Roua toamnei e fierbinte» («Гаряча осіння роса»), фарс «Pecală şi Tîndale în satul cu oameni» («Пекале і Тиндале у селі між людьми») та вже згадувана драм. поема зі зміненою назвою «Inorogul» («Одноріг»). Виступав у періодиці як публіцист, видав книгу цього жанру «Екоул де а доуа зи» («Відлуння вчорашнього дня», 1983). Уклав антології дит. фольклору «Песте дял, песте вылча» («По горах, по долах», 1978, разом з А. Чокану), молд. поезії «Песте лягэн» («Біля колиски», 1980; 1988). Г. – автор числен. книжок для дітей: «Брад де мунте» («Гірська ялина», 1970), «Сэ везь ши сэ крезь» («Дивись і вір», 1973), «Окь де стя» («Очі зірки», 1979), «Ворбе нэздрэване» («Чарівні розмови», 1982), «Муре дин пэдуре» («Лісові ягідки», 1985), «Оаспэць проаспэць» («Неочікувані гості», 1989) та ін. Г. добре знав укр. літ-ру, підтримував дружні стосунки з багатьма укр. письменниками, багато зробив для зміцнення молд.-укр. літ. та культур. зв’язків. Один з упорядників і перекладачів, автор передмови до антології «Поець украинень» («Українські поети», 1972), укладач кн. «Повешть популаре украинешть» («Українські народні казки», 1985), «Дин лирика украиняні» («З української лірики», 1986). Г. переклав багато творів укр. класиків і сучас. письменників – Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, І. Франка, Д. Павличка, Л. Костенко, В. Симоненка, Б. Олійника, М. Вінграновського, А. М’ястківського. Понад 10 р. працював над перекладами творів Т. Шевченка. 1989 опублікував «Кобзар» Т. Шевченка у власному перекладі і з передмовою О. Гончара. Усі зазначені твори Г. опубл. у Кишиневі. Його твори перекладено болгар., естон., рос. та укр. мовами.

Тв.: укр. перекл. – (Вірші) // Весняні кодри. Молода поезія Молдавії. К., 1973; (Вірші) // Молд. рад. поезія. К., 1975.

Літ.: Дошкольная поэзия Иона Георгицэ // ДВ. 1984. № 10; Келар С. Твори великого Кобзаря в скарбниці молдавської літератури // Київ. 1998. № 9–10; Його ж. Справа всього життя (Історія одного інтерв’ю) // Там само. 1999. № 3–4.

С. П. Келар

Стаття оновлена: 2006