Геотехнічної механіки Інститут ім. М. Полякова НАНУ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Геотехнічної механіки Інститут ім. М. Полякова НАНУ

ГЕОТЕХНІ́ЧНОЇ МЕХА́НІКИ Інститут ім. М. Полякова НАНУ – науково-дослідна установа, що вивчає і вирішує фундаментальні проблеми розробки корисних копалин на великих глибинах. Засн. 1962 у Дніпропетровську як відділ. гірничоруд. проблем Ін-ту електротехніки АН УРСР, від 1963 – філія Ін-ту механіки АН УРСР, від 1967 – самост. установа із сучас. назвою. 2002 присвоєно ім’я М. Полякова. У структурі Ін-ту – 17 наук. відділів (механіки гірських порід; геології вугіл. родовищ великих глибин; проблем руйнування гірських порід; механіки вибуху гірських порід; геодинам. систем і вібрац. технологій; геомех. основ технології відкритої розробки родовищ; гірн. аерогазодинаміки; фіз.-мех. основ гірн. транспорту; механіки машин і процесів переробки мінерал. сировини; механіки еластомір. конструкцій гірн. машин; керування динаміч. проявами гірського тиску; проблем розробки родовищ на великих глибинах; гірн. термоаеродинаміки і автоматиз. систем; високотемператур. теплотехніки; проблем рейк. транспорту; вібропневмотранспорт. систем і комплексів; проблем шахт. енергет. комплексів), наук.-експерим. відділ, спец. конструктор. бюро. Осн. напрями наук. дослідж.: властивості гірських порід і масивів, їх руйнування і керування напружено-деформованим станом; фіз. основи гірн.-тех. процесів, техніки та технології видобутку і переробки корис. копалин; процеси і технології енергоперетворень вугілля та шахт. метану, параметри функціонування і структура енергет. комплексів, енергозбереження і надійність гірн. вироб-в. На базі наук. відкриттів співроб. Ін-ту сформовано принципово новий концептуал. підхід до вирішення наук.-тех. проблем розроблення вугіл. родовищ на великих глибинах. Створені у відповідності з цим підходом технології та тех. засоби витримали перевірку практикою у склад. гірн.-геол. умовах. Науковці Ін-ту розробили технології пошуку, видобутку та утилізації метану природ. і техноген. скупчень на вуглегазових родовищах; способи запобігання раптовим викидам вугілля, породи та газу, нові конструкції кріплення та обладнання для його зведення; засоби та методи віброакустич. та ультразвук. діагностики стану і властивостей гірських порід та масиву. Розробки Ін-ту представляли науку України на виставках у Іспанії, Індії, Монголії, Болгарії, Німеччині, де були відзначені медалями та дипломами. Найактуальніші роботи науковців Ін-ту відзначено Держ. премією РМ СРСР (1982), 9-ма Держ. преміями України у галузі н. і т. (1972, 1975, 1976, 1983, 1988, 1991, 1996, 1998, 2003), 5-ма преміями ім. О. Динника НАНУ (1982, 1989, 1992, 1995, 1999), премією ім. В. Вернадського НАНУ (1986), 2-ма преміями ім. О. Скочинського РАН (1990, 1997). Ін-т – постій. учасник міжнар. симпозіумів, конгресів, галуз. та міжгалуз. з’їздів, конф., семінарів. На базі Ін-ту діють: Міжвідомча наук. рада «Наук. основи розробки вугіл. родовищ» при Президії НАНУ, Мін-ві палива та енергетики України і Держ. ком-ті геології України та наук. рада НАНУ «Механіка і технологія вибуху і його використання в нар. госп-ві»; є засн. «Асоціації авторів наук. відкриттів України» (1995). В Ін-ті працюють 2 акад., 1 чл.-кор. НАНУ, 24 д-ри н., 72 канд. н. Серед відомих науковців – М. Поляков, В. Потураєв, А. Булат, В. Забігайло, В. Присняков, Ф. Абрамов, Е. Єфремов. Ін-т видає зб. наук. праць «Геотехническая механика». Засн. і 1-й дир. Ін-ту – М. Поляков, 1975–92 – В. Потураєв, від 1992 – А. Булат.

В. Г. Перепелиця

Стаття оновлена: 2006