Красножон Яків Денисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красножон Яків Денисович

КРАСНОЖО́Н Яків Денисович (29. 10(11. 11). 1911, м. Жашків Таращан. пов. Київ. губ., нині Черкас. обл. – 09. 09. 1987, Суми) – скульп­тор. Чл. СХУ (1967). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Навч. у Харків. худож. ін-ті (1931–33; викл. С. Прохоров), закін. істор. ф-т Одес. ун-ту (1937). Учасник мист. виставок від 1960-х рр. Персон. – у Сумах (1972, 1975). На твор. роботі. Осн. галузі – мо­­нум. пластика, станк. і декор. скульптура. Провідний жанр – портрет. У творчості дотримувався реаліст. традицій. Вико­­ристову­вав гіпс, бронзу, мармур, дерево. Окремі роботи збе­­рігаються у Сум. ХМ, Жашків. істор. музеї.

Тв.: пам’ятники – Т. Шевченкові (Су­­ми, 1957; м. Конотоп, 1959; м. Лебедин, 1964; обидва – Сум. обл.; м. Жашків, 1972, встановлено 1985), П. Грабовському (с. Грабовське Краснопіл. р-ну Сум. обл., 1964), У. Кармелюку (с. Кар­­мелюкове Жмерин. р-ну Вінн. обл., 1965), І. Федьку (Суми, 1967); портрети – «І. Котляревський» (1958), «Л. Глібов» (1960), «К. Ушинський», «М. Лисен­ко» (обидва – 1961), «В. Сосюра» (1964), «І. Франко» (1968), «У. Кармелюк», «В. Си­­миренко», «І. Дубовий» (усі – 1968–70), «Олександр Олесь», «В. Блакитний» (оби­два – 1969), «О. Довженко» (1970), «Ле­­ся Українка» (1975), «І. Гонта» (1977), «Т. Шев­­ченко (Думи мої, думи мої)» (1978); ком­­позиція «Т. Шевченко і М. Щеп­­кін» (1971).

Літ.: Художня виставка Я. Д. Красно­жона: Каталог. С., 1972.

О. Й. Тютюнник

Статтю оновлено: 2014