Розмір шрифту

A

Геоцентрична система світу

ГЕОЦЕНТРИ́ЧНА СИСТЕ́МА СВІ́ТУ — уявле­н­ня, за яким Земля пере­буває нерухомо у центрі Всесвіту, а Сонце, Місяць і планети рухаються навколо неї (інша назва — антична система світу). Окремі варіанти Г. с. с. роз­робили давньо­грецькі вчені Евдокс (бл. 408–335 рр. до н. е.), Аристотель (384–322 рр. до н. е.), а в найдосконалішому ви­гляді — Птолемей (бл. 90–160 рр.). Свою теорію Г. с. с. Аристотель об­ґрунтував міркува­н­нями, що всі важкі тіла тяжіють до центра Землі, а оскільки кожне тіло прямує до центра Всесвіту, то і Земля повин­на знаходитися непорушно в цьому центрі; коли б Земля оберталася навколо своєї осі, то предмети, не закріплені на її поверх­ні, зміщувалися б убік Заходу (пере­оцінено роль від­центрової сили); коли б Земля рухалася навколо Сонця, то кутові від­стані між довільно взятими парами зір змінювалися б упродовж року (давні вчені таких зміщень виявити не могли, оскільки від­стані до зір виявилися більшими, ніж вони вважали).

Бл. 150 р. н. е. у своїй фундаментальній праці «Μέγαλος Σύνταξις» («Велика побудова») Птолемей пред­ставив складний і нерівномірний рух кожної планети як суму декількох простих рівномірних колових рухів. За най­простішою моде­л­лю планета рухається зі сталою кутовою швидкістю по епіциклу — колу малого радіуса, центр якого («середня планета») рухається зі сталою кутовою швидкістю навколо Землі по деференту — колу більшого радіуса. Параметри руху планет Птолемей ви­значив за спо­стереже­н­нями з високою точністю, проте для кращого збігу обчислень доводилося для кожної планети вводити не один, а декілька епіциклів (загалом їх у моделі Птолемея 40), що значно ускладнювало обчисле­н­ня і зрештою стало однією з причин спростува­н­ня Г. с. с. на користь Геліоцентричної системи світу. Роз­рахунки за теорією Птолемея давали правильний результат щодо перед­баче­н­ня положень планет на десятки років наперед (це пояснюють від­носністю руху: для спо­стерігача на Землі рух планети на тлі зір буде однаковим незалежно від того, здійснюються обчисле­н­ня у припущен­ні про рух планети і нерухомість Землі чи навпаки). Ґрунтуючись на принципово неправильному уявлен­ні про нерухомість і центральне положе­н­ня Землі в Сонячній системі, Г. с. с за Птолемеєм використовували упродовж 1400 років.

Див. також Астрономія

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лют. 2024
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Всесвіт
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29173
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
3 182
цьогоріч:
856
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 3 530
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 11
  • частка переходів (для позиції 6): 6.2% ★☆☆☆☆
Бібліографічний опис:

Геоцентрична система світу / І. А. Климишин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006, оновл. 2024. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29173.

Heotsentrychna systema svitu / I. A. Klymyshyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006, upd. 2024. – Available at: https://esu.com.ua/article-29173.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору