КРАСНОЇ́ЛЬСЬК — селище міського типу Сторожи­нецького ра­йону Чернівецької області. Знаходиться на р. Серетель (притока Малого Серету, басейн Дунаю), за 40 км від обласного центру, за 20 км від райцентру, за 8 км від державного кордону з Румунією та за 6 км від залізничної станції Чудей. Населе­н­ня 9142 особи (2001, складає 117 % до 1989), пере­важно українці. Уперше зга­дується 1431 у грамоті молдавського гос­­подаря Олександра Доброго як с. Красна. Тривалий час село по р. Серетель поділялося на нижню (Красна Путна; належала ві­­домому в історії словʼяно-ру­мунської писемності православному монастирю на р. Путна, нині Румунія) та верх­ню (Красна Їльського; від 1696 її власником був поляк Олександр Їльський) частини. 1947 вони злилися в один населений пункт з сучасною на­звою. Від початку 16 ст. — під владою Туреч­чини. У 18 ст. сюди пере­селилося кілька родин німецьких колоністів. 1793 вони заснували на околиці гуту. 1851 тут збудовано поташню та ще одну гуту. У цей період працювали також фанерна фабрика та низка лісопилень. Від 1774 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина), від 1918 — Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румунсько-німецькою окупацією, входило до Транс­ністрії. Від 1968 — смт. 1970 мешкало близько 6,5 тис., 1979 — 7,2 тис., 1999 — 8,8 тис. осіб. Нині працюють деревооб­робний комбінат (уведено в екс­плуатацію 1920), лісництво. По­близу смт — унікальний смереково-буковий резерват — загальнодержавного значе­н­ня лісовий Лунківський заказник; джерело та парк (обидві памʼятки — місцевого значен­ня). Роз­ві­дано нафтогазоносне родовище, поклади мармуру, вап­­няку, гравію. У К. — гімназія, 3 загальноосвітні школи; Будинок культури; дільнична лікарня, фельд­шерсько-акушерський пункт. Памʼятка архітектури — церква Різдва Іоана Предтечі (1792). Діють також Свято-Троїцька церква та молитовний будинок євангельських християн-бап­тистів. У пів­ден­ній околиці 1995 закладено жіночий монастир святого вели­комученика Івана Сучавського. Серед невисоких гір роз­ташовано кіль­ка баз від­починку та протитуберкульозний диспансер. Улітку 1871 тут побував румунський поет М. Емінеску. Здавна в К. роз­винені народні промисли, зокрема де­ревооб­робле­н­ня, різьбле­н­ня на дереві, вишива­н­ня.