Герасименко Володимир Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герасименко Володимир Маркович

ГЕРАСИМЕ́НКО Володимир Маркович (1893, Київ, за ін. даними – Катеринославщина – 24. 04. 1975, м. Буффало, шт. Нью-Йорк, США) – військовий діяч. Закін. піхотне юнкер. уч-ще (1916). Під час 1-ї світ. війни – поручник рос. армії. Від грудня 1917 – в Армії УНР. Був сотником, ком-ром ескадрону 1-го Запороз. ім. кошового К. Гордієнка полку кінних гайдамаків, старшиною полку Чорних запорожців. Навесні 1920 брав участь у спільному поході на Київ об’єднаних польс.-укр. військ. Відзначився у серпні 1920 під час оборони м. Замосьць (Польща) від більшовиків як ком-р 6-го кінного ім.К. Гордієнка куреня 6-ї Січової стрілец. дивізії генерала М. Безручка. Після інтернування мешкав на Волині, де під час 2-ї світ. війни організував і очолив кущові відділи самооборони УПА. Урядом УНР в екзилі підвищений до звання генерал-хорунжого. Згодом емігрував до США.

Літ.: Самутин П. Генерал Володимир Герасименко // Вісті комбатанта. 1975. Ч. 3–4; Генералітет укр. визв. змагань.

Р. М. Коваль

Стаття оновлена: 2006