Герасименко Кость - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герасименко Кость

ГЕРАСИМЕ́НКО Кость (Костянтин Михайлович; 28. 04(11. 05). 1907, с. Прихідьки, нині Пирятин. р-ну Полтав. обл. – 27. 09. 1942, с-ще Магрі Краснодар. краю, РФ) – поет, драматург, журналіст. Чоловік І. Вериківської, батько М. Герасименко. Закін. Пирятин. пед. курси (нині Полтав. обл., 1927). Учителював на Донбасі. Працював у ред. ж. «Літературний Донбас» (1932–34), на Київ. кіностудії худож. фільмів. Вірші почав друкувати 1925. Автор поет. зб. «Зріст» (Х., 1933), «Вересень» (1935), «Пам’ять» (1938; 1977), «Дорога» (1939), «Портрет» (1941; усі – Київ), «На Южном фронте» (Уфа, 1942). Створив галерею колорит. портретів сучасників, художньо інтерпретував образи світової та вітчизн. літ-р. Писав інтимні вірші. Лірична поезія Г. відзначається громадян.-романт. та філос. зосередженістю. Автор трагед. поеми «При битій дорозі» (1939, за поемою Т. Шевченка «Катерина»), лібрето до опери «Наймичка» М. Вериківського (1940), драм. поеми «Легенда» (1940; поставл. 1941 в Одесі на сцені Театру Революції; опубл. під назвою «Легенда про матір» // «Укр. рад. історико-рев. п’єса: У 2 т.», т. 2, К., 1957) – про складні долі людей у час політ. і воєн. зіткнень у Києві 1920. Виступав із нарисами, оповіданнями, літ.-крит. статтями. М. Рильський високо цінував творчість Г., присвятив йому вірш «Ніч колихала так ласкаво», опубл. у зб. «Збір винограду» (Л., 1940). Г. перекладав поезії А. Міцкевича, В. Маяковського, П. Безпощадного. Окремі його твори перекладено рос., білорус., молд., болгар., англ. мовами. Під час 2-ї світ. війни – військкор г. «Знамя Родины», «Звезда Советов»; його вірші звучали в передачах радіостанції ім. Т. Шевченка (м. Саратов, РФ). Загинув на фронті. У Пирятині Г. встановлено мемор. дошку (1967), у Києві його ім’ям названо вулицю.

Тв.: Вибране. К., 1946; Поезії. К., 1950; 1966; Рассказ про песню: Стихи. Москва, 1958; Поезії. К., 1985.

Літ.: Западинський Ю. Два поети // Лит. Донбасс. 1933. № 10–12; Рильський М. Поети-бійці // Вітчизна. 1952. № 6; Савченко М. Поет-воїн // Там само. 1962. № 9; Ющенко О. Дві зустрічі // ЛУ. 1998, 16 квіт.; Жаботинський П. Синьоокий бродяга // КіЖ. 2005, 7 верес.

О. Я. Ющенко

Стаття оновлена: 2006