ГЕРАСИМЧУ́К (ГАРАСИМЧУ́К) Василь Іванович (10. 01. 1880, с. Ільковичі, нині Сокал. р-ну Львів. обл. — 01. 09. 1944, Львів) — історик. Учень М. Грушевського. Доктор історії (1912). Дійсний член НТШ (1917). Навч. у Львів. і Віден. університетах (1900–04). Протягом 1905–06 як стипендіат НТШ працював у архівах Кракова, Варшави і С.-Петербурга. Від 1907 викладав у Станіслав. (нині Івано-Франківськ), Львів., Стрий. гімназіях і учител. семінарії у Львові. У складі австр. армії брав участь у 1-й світ. війні. У 20-х рр. спів­працював з ВУАН, зокрема від 1925 — чл. Комісії для ви­вче­н­ня історії Зх. України, від 1927 — дійс. чл. Археогр. комісії, від 1928 — Н.-д. каф. історії України, від 1929 — Істор. секції. Під­готував до друку зб. «Матеріали до історії козач­чини 17 віку», який не було ви­дано через роз­гром очолюваних М. Грушевським установ ВУАН (на­друк. 1994 у Львові). Після ліквідації НТШ у 1939 працював ст. н. с. Львів. від­ділу Ін­ституту історії УРСР, під час нім. окупації Львова — в Укр. видавництві. Досліджував історію України 2-ї пол. 17 ст.