Герасимчук Віктор Гнатович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герасимчук Віктор Гнатович

ГЕРАСИМЧУ́К Віктор Гнатович (13. 08. 1935, с. Топільне Рожищен. р-ну Волин. обл. – 02. 12. 2004, Луцьк) – композитор, педагог. Засл. діяч мист-в УРСР (1991). Обл. премія ім. І. Стравинського (1995). Держ. нагороди СРСР. Закін. диригент. (1969; кл. І. Небожинського) та композитор. (1978; кл. Д. Задора) ф-ти Львів. консерваторії. Працював викл. культ.-осв. (1965–79) та пед. (1979– 2001) уч-щ у Луцьку. Автор зб.: «Вокальні твори» (К., 1986), «Горить моє серце» (хори та солоспіви на сл. Лесі Українки, 1994), «Молодість моя: Вибрані пісні та романси» (2000; обидва – Луцьк).

Тв.: кантата «Обеліски і колоски» (1978, сл. П. Шаповала); 2 поеми для камер. оркестру (обидві – 1994); концерт для голосу з оркестром (1983); 2 струнні квартети (1977, 1996); «Альбом для молодого піаніста» (1998); хори – «Колискова» (1972, сл. Д. Павличка), «Мир тобі, Україно» (1992), «Чорний біль весни» (1995; обидва – сл. В. Гея); пісні, романси, обробки нар. пісень.

А. Г. Єфименко

Стаття оновлена: 2006