Краснокутський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краснокутський район

КРАСНОКУ́ТСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у північно-західній частині Харківської області. Межує з Богодухів., Валків. і Коломац. р-нами Харків. обл., Охтир. р-ном Сум. обл., Котелев. і Чутів. р-нами Полтав. обл. Утвор. 1923. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до серпня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 9500 жит. р-ну, з них 7400 заги­нуло. Пл. 1,04 тис. км2 . Насел. 33 122 особи (2001, складає 87,9 % до 1989), переважно ук­ра­їнці, проживають також росіяни (бл. 1,4 тис.), вірмени, поляки, азербайджанці, молдавани, німці, татари. У складі р-ну – смт Краснокутськ і Костянтинівка та 64 сільс. насел. пункти (див. с. Колонтаїв). Лежить у пд.-сх. частині Полтавської рівни­ни. Поверхня – низовинна плос­ка лесова рівнина, розчленована балками та долинами річок. Корисні копалини: нафта, природ. газ, цегел.-черепична сировина. З Пн. Сх. на Пд. Зх. р-н перети­нає р. Мерло (притока Ворскли, бас. Дніпра). У межах К. р. вона приймає притоки Мерчик, Грузь­­ка, Колонтаїв. Землі водного фон­ду 1,09 тис. га. Ґрунти переважно чорноземні, є також опідзолені. Ліси та ін. лісовкриті площі займають 20,4 тис. га. Осн. поро­ди: сосна (55 %), дуб (35 %), ли­па, клен, ясен, береза, осика. Об’єкти природно-заповід. фон­­ду: пам’ятки садово-парк. мист-ва заг.-держ. значення Краснокутський парк і Наталіївський парк, заказники місц. значення Мурафський (ботан.), Оберіг (заг.-зоол.), Чернещанський (гідрол.). Пром-сть представлена підпр-ва­ми з перероблення місц. с.-г. си­­ровини – Дублян. спирт. з-д, Мураф. і Пархомів. цукр. з-ди. Працюють 9 нафтогазовидобув. компаній, які експлуатують бл. 100 свердловин. Рослинництво р-ну спеціалізується на вирощу­ванні зерн. культур (озима пше­­ниця, ячмінь, кукурудза), цукр. буряків і соняшнику. Тваринництво м’ясо-молоч. напряму (ско­­тарство, птахівництво). Пл. с.-г. угідь 75,15 тис. га, з них орних земель – 62,84 тис. га. Найбільші с.-г. підпр-ва: «Оазис», «Козіївське», «Явір», «Качалівське», «Славутич». У К. р. – 21 заг.-осв. навч., 10 дошкіл. і 2 позашкіл. заклади; 26 Будинків куль­тури, 26 б-к, Пархомівський історико-художній музей; центр. рай. лікарня, 12 амбулаторій заг. практики сімей. медицини, 18 фельдшер. і 2 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить г. «Про­­мінь». Реліг. громади: УПЦ МП (10), УАПЦ (2), євангел. християн-баптистів (8), християн віри євангельської (2), свідків Єгови (1). Архіт. пам’ятки: садиба з житл. флігелями, конюшнею, манежем, водонапір. вежею (поч. 19 ст.), церква Спаса Преображення (1913, арх. О. Щусєв) у с. Во­лодимирівка, співочі тераси у с. Городне (поч. 19 ст.), Покров. церква (1808), садиб. будинок (поч. 19 ст.) у с. Пархомівка. У К. р. народилися Герої Рад. Союзу М. Ахтирченко (с. Пархомівка), Ф. Бабаченко (с. Степанівка), К. Дібров (с. Мурафа), С. Желєзний (с. Коломацький Шлях), О. Катрич (с. Олексіївка), П. Кітченко (с. Качалівка), І. Нестеренко (с. Каплунівка).

С. П. Кушнарьов

Стаття оновлена: 2014