Розмір шрифту

A

Герб

ГЕРБ (від нім. Erbe — спадщина) — символічний знак, складений від­повід­но до геральдичних правил, який від­ображає певні особливості користувача. Обовʼязк. елементом Г. є щит, що має одне або ділиться на декілька полів, у яких зображено від­повід­ні фігури. Г. поділяють на територ. (зокрема держ.), муніципал., корпоративні та особові, або родові. Як особлива система символів вони виникли в Європі у період ран­нього феодалізму. Традиц. появу Г. повʼязують з епохою хрестових походів. Їх прототипи — зображе­н­ня різних тотемів і тамг, що здавна виконували функцію культових символів або знаків власності. З часом Г. почали під­креслювати станову приналежність власника до вищої сусп. верстви й успадковуватися на­ступ. поколі­н­нями. Особові чи родові Г. також за­стосовувалися як територ. й міські (муніципал.) знаки, проте вони від­різнялися за своєю функцією. Попередники Г. в Україні — знаки Рюриковичів (тризубці та двозубці) — зʼявилися у 10 ст. Найдавніші Г. ві­домі з періоду Галицько-Волин. держави, символом якої на поч. 14 ст. утвердився золотий лев у синьому полі. Джерела 15 ст. фіксують Г. Львів., Галиц., Пере­мис., Холм., Поділ. та ін. укр. земель. Шляхта використовувала власні Г., які пере­ходили від батьків до спадкоємців. Від 14–15 ст. поширюються і міські Г., що було повʼязано з роз­витком міських громад, наділених самовряд. функціями. Свої Г. мали цехові обʼ­єд­на­н­ня, чернечі ордени. Від кін. 16 ст. ві­домий Г. Війська Запорозького — козак з мушкетом, який спочатку утвердився як територ. символ, а у 18 ст. трактувався як нац. Г. Від 2-ї пол. 17 ст. особові Г. використовувала на печатках козац. старшина.

Після ліквідації Геть­манщини та роз­паду Речі Посполитої на укр. землях, роз­ділених Рос. та Австр. імперіями, за­проваджуються нові адм.-територ. поділи, а для нових губерній затверджуються нові Г. Під час «Весни народів» 1848 у Галичині від­роджується викори­ста­н­ня золотого лева у синьому полі як укр. нац. символу. Держ. Г. УНР став знак Київ. держави часів Володимира Великого — Тризуб, графічне зображе­н­ня якого в оливковому вінку (автор — В. Кричевський) затв. 22 березня 1918 УЦР. Цей Г. уособлював ідею соборності, оскільки за часів Володимира Великого Київська Русь досягла найвищої могутності й обʼ­єд­нувала всі етнічні укр. землі. Г. проголошеної в листопаді 1918 ЗУНР був золотий лев у синьому полі, однак після Акта злуки УНР і ЗУНР й у Зх. Україні держ. Г. став Тризуб. В УСРР держ. Г. за­проваджено 1919. Він по­вторював символ РСФРР і складався із зображених на червоному щиті у променях сонця золотих серпа і молота, оточених вінком із колос­ся і написом рос. та укр. мовами — «УСРР» та «Пролетарі всіх країн, єд­найтесь!». Надалі Г. УРСР за­знавав лише не­знач. змін. У період існува­н­ня Карпат. України 15 березня 1939 її сойм затвердив держ. Г. — дотеперішній краєвий Г., по­єд­наний з Тризубом.

З проголоше­н­ням незалежності України 1991 держ. Г. знову став Тризуб. Золотий Знак княжої держави часів Володимира Великого у синьому щиті (автори — А. Гречило, О. Кохан, І. Турецький) затв. по­становою ВР України від 19 лютого 1992 як Малий держ. Г. Він міститься на печатках органів держ. влади, грош. знаках та знаках пошт. оплати, службових посвідче­н­нях, штампах, бланках держ. установ з обовʼязк. дотрима­н­ням пропорцій зображе­н­ня Г. Згідно зі ст. 20 Кон­ституції України перед­бачено затвердити Великий держ. Г. України, який повинен враховувати Малий держ. Г. України та Г. Війська Запорозького. Протягом 1990–2005 радами від­повід. рівнів затв. Г. для АР Крим, всіх 24-х областей, а також багатьох р-нів, міст, с-щ і сіл. Наукові дослідже­н­нями з геральдики та практич. герботворе­н­ням за­ймається утворене 1990 Геральдичне товариство українське.

А. Б. Гречило

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2006
Том ЕСУ:
5
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
29276
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
712
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 108
  • середня позиція у результатах пошуку: 11
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 11): 61.7% ★★★☆☆
Бібліографічний опис:

Герб / А. Б. Гречило // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-29276.

Herb / A. B. Hrechylo // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2006. – Available at: https://esu.com.ua/article-29276.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору