Кривицький Олександр Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кривицький Олександр Олексійович

КРИВ́ИЦЬКИЙ Олександр Олексійович (30. 03. 1886, с. Дзигівка, нині Ямпіл. р-ну Вінн. обл. – 09. 12. 1946, с. Озаринці Могилів-Поділ. р-ну Вінн. обл.) – етнограф, фолькло­рист. Закін. Вінн. реал. уч-ще, пед. курси у С.-Пе­тербурзі (1907), склав екстерном екзамени на звання учителя рос. словеснос­ті при Барському реал. уч-щі (нині Вінн. обл.). Учителював від 1909 в Озаринцях. При школі створив геол. музей, природн. гурток. Спільно з учнями збирав фольклор, описував нар. побут, колекціонував зразки нар. ужитк. мист-ва, надсилав матеріали до «Словника української мови» Б. Грінченка. В Озаринцях побувала Олена Пчілка, К. Квітка, О. Курило. Від 1928 – чл. Ради Всеукр. етногр. т-ва. 1931–33 – дир. Могилів-Поділ. гірн. технікуму. За звинуваченням у неблагонадійності (як колиш. чл. УСДРП) висланий до м. Сталіно (нині Донецьк), де працював у пед. ін-ті. 5 квітня 1938 за­арешт., 1939 за звинуваченням в антирад. діяльності засудж. до 3-х р. ув’язнення у виправно-труд. та­борах. Через хворобу справу переглянуто і 17 лютого 1940 К. звільнено. Повернувся в Озаринці.

Літ.: Рябий М. В. О. О. Кривицький (до 80-річчя з дня народження) // НТЕ. 1966. № 2; Парасунько О. Хвала тобі, вчителю! // Соціаліст. культура. 1970. № 10; Філонов Л. «Незнайомі» знайомі імена // Філонов Л. Із плину літ. В., 2006.

А. М. Подолинний

Стаття оновлена: 2014