Герман Веніамін Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Герман Веніамін Леонтійович

ГЕ́РМАН Веніамін Леонтійович (27. 04(10. 05). 1914, с. Замброво Ломжин. губ., нині Польща – 24. 10. 1964, Харків) – фізик. Д-р фіз.-мат. н. (1946), проф. (1947). Закін. Харків. ун-т (1936). Відтоді працював у ньому (1944–64 – проф., зав. каф. механіки). Водночас 1936–41 – ст. н. с., 1944– 64 – зав. відділу Харків. фіз.-тех. ін-ту (нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін-т» НАНУ); 1941–44 – доц. об’єднаних Харків. та Київ. ун-тів; 1955–64 – проф., зав. теор. відділу Ін-ту радіофізики та електроніки АН УРСР. Наук. дослідж.: теорія пластичності анізотроп. середовищ, нелінійна фізика, ударні хвилі, магнітна гідродинаміка, поширення електромагніт. хвиль, кавітація, заг. теорія відносності.

Пр.: Поляризация света, рассеянного возбужденными атомами // Докл. АН СССР. 1944. Т. 42, № 4; On the investigation of electronic-vibrational levels in complicated molecules // J. Physics. 1944. Vol. 8, № 5; О возможном объяснении эффекта Бриджмена – повышения прочности всесторонним давлением // Докл. АН СССР. 1946. Т. 51, № 9; До гідродинаміки кавітаційної рідини // Докл. АН УРСР. 1954. № 2 (співавт.); Исследования рассеяния, поглощения и распространения мм волн в осадках // УФЖ. 1961. № 6 (співавт.).

В. Я. Малєєв

Стаття оновлена: 2006