Германо Олександр В’ячеславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Германо Олександр В’ячеславович

ГЕРМА́НО Олександр В’ячеславович (справж. – Герман; 26. 05(07. 06). 1893, с. Старцево-Лєпьошкіно Орлов. губ., Росія – 22. 04. 1955, Москва) – циганський письменник, драматург, культурний діяч. Один із засн. циган. літ-ри в СРСР і світі. Писав циган. (пн.-рос. діалект) та рос. мовами. Народився в сім’ї вихідців з Австро-Угор. імперії (чеха та моравської циганки). Навч. в м. Орел у церковнопарафіял., згодом – у міській школах. Продовжив навч. у Святошин. комерц. уч-щі побл. Києва, Київ. комерц. ін-ті. Не закінчивши ін-т, повернувся 1915 у м. Орел. Тут розгорнув активну літ. та журналіст. діяльність, був секр. обл. вид-ва, редагував місцевий літ. ж. «Первоцвет». Писав повісті, нариси, п’єси, досліджував циган. фольклор. Від 1926 – в Москві: брав участь у створенні циган. алфавіту і запровадженні писемності, працював відп. секр. ж. «Романы зоря» («Циганська зоря», 1927–30), де опублікував своє перше оповідання циган. мовою – «Руворо» («Вовченя»). Був співзасн. театру «Ромен» (1931), заклав основи циган. драматургії. У доробку Г. п’єси: «В некоем учреждении» (1921) – спрямована проти чиновництва та бюрократії; «Джиибэн прэ роты» («Життя на колесах», 1931; перша постановка «Ромену»); «Машкир яга» («Між вогнів», 1934) – усі мали успіх і тривале сценічне життя. З питань культури виступав у період. виданнях, деякі його статті 1926–27 передруковано в газетах Сум, Харкова тощо. Г. упорядкував «Романо альманахо» («Циганський альманах», Москва, 1934), того ж року став чл. СП СРСР. 1929 у Москві вийшла перша його книжка циган. мовою «Нэво джиибэн» («Нове життя»). Наступні видання – зб. «“Лэс кхардэ рувэса” и ваврэ роспхэныбэна» («“Його звали вовком” та інші оповідання», 1933), «“Ганка Чямба” и ваврэ роспхэныбэна» («“Ганка Чамба” та інші оповідання»), «Гиля» («Поезії»; обидві – 1935), «Роспхэныбэна дрэ гиля» («Віршовані оповідання», 1937), «Нэвэ гиля» («Нові пісні», 1938; усі – Москва). Наклад зб. поезій «Цыганские стихи» (Орел, 1941) був знищений нім. окупантами ще в друкарні, але один примірник знайдено у фонді НБУВ. На поч. 60-х рр. оповідання та казки Г. двічі видавалися рос. мовою в Москві та Орлі. У повістях, поезіях змалював нелегку долю циган, табірне життя та традиції співплемінників, перехід кочових ромів до осілості. В оповіданнях «Мирикля» («Мірікля»), «Суркица» («Суркіца») та деяких ін. простежуються укр. мотиви. Г. – автор низки наук. праць, зокрема «Библиография о циганах. Указатель книг и статей с 1780 г. по 1930 г.» (Москва, 1930). Переклав циган. мовою трагедії «Скупой рыцарь», «Моцарт и Сальери» О. Пушкіна, деякі твори М. Горького. Окремі вірші Г. укр. мовою переклав С. Келар.

Тв.: Повести и рассказы. Орел, 1962; Костры. Москва, 1974; укр. перекл. – (Вірші) // Келар С. Філософія буття. К., 1988; (Вірші) // Київ. 1999. № 5–6.

Літ.: Сличенко Н. Родился я в таборе. Москва, 1980; Келар С. Перша стежина на ниві циганської літератури // Відродження. 1993. № 3–4; Його ж. Коштовні зернини Германо. До 110-річчя поета // Романі яг. 2003, 9 лип.

С. П. Келар

Стаття оновлена: 2006