Герсеванов Микола Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ГЕРСЕВА́НОВ Микола Михайлович (16(28). 02. 1879, м. Тифліс, нині Тбілісі — 20. 01. 1950, Москва) — фахівець у галузі механіки ґрунтів. Син М. Герсеванова. Доктор технічних наук (1935), професор (1923), член-кореспондент АН СРСР (1939). Заслужений діяч науки і техніки СРСР (1936). Сталінcька премія (1948). Закін. С.-Петербур. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня (1901), де й викладав 1903–17, водночас у С.-Петербур. політех. ін­ституті. 1917–23 — у Таврій. університеті: від 1919 — приват-доцент 1923–31 — завідувач кафедри порт. споруд Моск. ін­ституту інж. шляхів сполуче­н­ня; 1931–50 — директор Всесоюз. ін­ституту основ споруд, за сумісництвом — нач. каф. гідротех. споруд Військ.-транс­порт. академії (Москва). Роз­робив спосіб роз­рахунку кон­струкцій на палях з великою вільною довжиною (1914); вивів формулу опору палі за «від­мови» при забиван­ні (1917). Г. є одним із основоположників номо­графіч. обчисле­н­ня, засн. рад. школи механіки ґрунтів. Його діяльність повʼяз. із найбільшими довоєн. будівництвами і повоєн. від­будовами — «Запоріж­ста­л­лю», «Азов­ста­л­лю», «Нікопольбудом», Новокр­аматор. маш.-буд. заводом та ін.

Пр.: Теория и построение инженерных номо­грамм. 1926; Основы динамики грунтовой массы. 1931; Определение со­противления свай. 1932; Опыт развития динамики грунтовой массы. 1940; Со­брание сочинений. Т. 1–2. 1948; Теоретические основы механики грунтов и их практические применения. 1949 (спів­автор); Итерацион­ное исчисление и его приложения. 1950 (усі — Москва).

М. В. Матвійчук

Завантажити статтю